Депутатські бої без правил

Сесія Шевченківської районної ради міста Києва розпочалася депутатським побоїщем. Мужі зі значками депутатів борюкалися масово й натхненно. Депутат Верховної Ради Бондаренко так заліпив по голові мегафоном депутату Шевченківської райради Андросюку, що у того струменем потекла кров. «Не люблю коли мені затикають рота», - з почуттям власної гідності та переважаючої сили пояснив Бондаренко.

Інший депутат істерично доказував в сесійному залі своєму колезі: «Твої соратники педерасти». Кілька десятків молодих хлопців й дівчат в помаранчевий символіці, які заварили цю кашу, з вогником в очах спостерігали за працею рук своїх. Ці юні ветерани помаранчевого майдану хвилину назад також з бійкою прорвалися в сесійний зал повз кілька десятків охоронців й тепер повністю контролювали адміністративну будівлю.

Вхід в райраду був покритий битим склом, хоча місцеві депутати не могли цього бачити, бо помаранчева громада зсередини забарикадувала двері меблями, щоб депутати не розбіглися, а прийняли потрібне молоді та депутатам фракції «НСНУ» рішення про відставку голови районної ради та одночасно голови райдержадміністрації Миколи Харитончука.

За їх словами колишній «кучміст» та «адмінресурс Януковича», який втримався на посаді за нової влади в кінець «зарвався», намагаючись провести на сесії питання про приватизацію 97 об’єктів комунальної власності в центрі Києва. Опоненти Харитончука назвали це розкраданням державного майна, бо за їх словами в бюджет підуть копійки, а в кишені депутатів дзвінка монета за прийняте рішення. Про це зокрема кричав у всі вуха голова фракції Шевченківської райради «НС «Наша Україна» Зорян Шкіряк. «Що ж це коїться за минулий рік всього приватизовано 60 об’єктів, а тут на одне засідання винесено 97», - кричали на всю сесійну залу «нашоукраїнці». «А ви знаєте скільки коштує поставити об’єкт на приватизацію?», - натякав на нечисту руку Харитончука депутат Верховної Ради Бондаренко, який завітав до колег в «гості».

Депутати, які готові були голосувати за приватизацію, яких їх колеги звинувачували в тому, що ті продалися за обіцяні квартири, реагували на обвинувачення дивним чином –кричали опонентам: «Це ви накралися, в той час, коли ми працювали на Ющенка!». «Це ви працювали на Ющенка!? Це ми працювали на Ющенка!», - відповідали їм. Пам’ятаєте дитячий віршик: «А з портрета Ленін дивиться на нас!». Так і Ющенко розгубленим поглядом спостерігав за тим, що коїться, зі стіни сесійної зали. Цікаво, де наші держструктури дістають такі портрети з ідіотським виразом обличчя Президента, бо цю невдалу фотографію Віктора Андрійовича доводилось бачити в різних рай- та сільрадах не вперше, й завжди Ющенко був розгублений якраз в тему.

Найцікавіше, що в цій історії запальними противниками «нашеукраїнців» виявилися соратники в загальнодержавному масштабі, зокрема, фракція «БЮТ». Депутат Зорян Шкіряк пояснив таку розбіжність в поглядах колишніх союзників тим, що ті не змогли відмовитися від запропонованої їм частини майна, що винесена на приватизацію. «В цьому «дерибані» приймають не лише не лише депутати місцевого рівня, а «їх серйозні покровителі, партнери «Нашої України» на загальноукраїнському рівні, яким також обіцяна частина з об’єктів», - повідомив Зорян Несторович, відмовившись конкретизувати. Кореспондент «Обозу» прогледівши списки фірм, та фізичних осіб, які приватизують нерухомість не знайшов там знайомих прізвищ, та відомих фірм, крім хіба фонду з щирою назвою «Фонд Олега Блохіна», який хотів приватизувати підвальчик на Костьольній. «Та що тут дивитися це - підставні фірми й люди! Справжні власники не світяться», - стверджували депутати.

Щодо лобістів приватизації «Обоз» почув три версії – Турчинов й СДПУ(о), Омельченко й СДПУ(о) та Порошенко й СДПУ(о). Присутні побачили вушка Олександра Валентиновича в особі колишнього помічника нардепа Турчинова, й начебто нинішнього радника голови СБУ на ім’я Матвій. Депутат Бевзюк підтвердив чутки, він показав на Матвія пальцем, й сказав, що «цей помічник Турчинова збирає компромат, та погрожує депутатам з «Нашої України». «Надрукуйте про це. Нехай Турчинов розбереться зі своїм помічником. Я особисто думаю, що голова СБУ тут не при справах», - додав Бевзюк.

Сам Матвій в приватній бесіді повідав, що його перебування в сесійному залі не потрібно вважати за вуха Турчинові в цій історії, просто він спостерігає за вухами іншої людини - Порошенка. За його словами без Петра, жодний метр в Києві не приватизується, цьому підтвердження нинішнє блокування сесії райради.

Інші депутати заявляли, що скору приватизацію об’єктів в центрі столиці лобіює мер Києва Олександр Омельченко. Мовляв, Харитончука на посаду ставив Омельченко, й за нової влади допоміг втриматися також Омельченко.

Сам Харитончук М. В. заявляв, що його не має в чому звинувачувати, бо рада вирішує, що буде приватизовано, що ні. Звісно слова Харитончука виважені й логічні, тільки різко контрастували з бурякового кольору обличчям голови райради. Нардеп Володимир Бондаренко зауважив, що він голові не позаздрить, мовляв гроші заплачено, ті, хто замовив музику чекають рішення, а тут «пшик». За словами Бондаренка, Харитончук добре підготувався, щоб не було ексцесів, найняв з півсотні охоронців. Однак їх успішно розкидали в усі сторони активісти помаранчевого руху на очах байдужих орлів Луценка. До речі, райрада не режимний об’єкт, тому правоохоронці могли собі дозволити не вмішуватись. «Харитончук, де ти взяв гроші на оплату послуг охоронної фірми», - цікавився Бондаренко. Харитончук мовчав…

Закінчилась вся ця історія банально. Питання про приватизацію на розгляд так й не поставили. А, коли зібралися голосувати за відставку Харитончука, то як це буває в таких випадках, той схопився за серце, впав як неживий на стіл і його забрала швидка.

Попри все М. Харитончуку пощастило, що питання його відставки розглядається лише в такий спосіб й лише зараз. Могло бути й гірше, якби кадрова політика після виборів будувалася на принципі дитячої лічилочки «сорока-ворона кашку варила…цьому дала, цьому дала, а цьому не дала бо дрова не рубав….». Тоді б нинішньому голові ще півроку назад дав копняка би копняка новий голова Київської держадмінстрації Володимир Бондаренко, який нині в статусі нардепа розмахував гучномовцем. Справа в тому, що під час виборів Бондаренко очолював штаб Ющенка в Києві й, як чемне сороченя , яке навіть накрило киянами виборчі дільниці в Луганську, Донецьку, Дніпропетровську й Харкові розраховував на кашку, себто на посаду. Однак сталося не так як гадалося, кашку з’їв Омельченко й лишив на своїх посадах весь київський адмінресурс – голів держадмінстрацій. Депутат Шкіряк додав, що серед усіх голів райдержадміністрацій Харитончук найбільш одіозна фігура. «Та у нас під час виборів вся райрада була завалена пачками антиющенківських листівок, Харитончук особисто керував, куди їх розпихати…», - Шкіряк натхненно почав розповідати, як на його думку Харитончук фальсифікував вибори Президента.

Сам Харитончук на запитання його участь у виборах та агітлітературу демонстративно змовчав й навіть відвернувся від кореспондента «Обозу».

Зате присутній на сесії голова Шевченківського районного штабу Ющенка на виборах 2004 Микола Ляхович, який міг би бути на кріслі Харитончука розповів веселеньку історію, як йому крісло його опонента не дісталося, а от Харитончук його крісло забрав : «Коли проводився установчий з’їзд партії «Народний Союз Нашої України» мене спочатку запросили, а потім поставили перед фактом, що моє запрошення анульовано, мовляв по квоті «Єдності» запросили Харитончука. Я ледь не впав, бо він найбільше заважав нам на виборах в Шевченківському районі. Щоправда на з’їзд він все одно не пішов, депутати райради з фракції «Нашої України» заявили, що якщо вони заскочать його на з’їзді - ноги поламають. Не ризикнув».

Й на завершення цієї історії хочеться додати, що за півроку нової влади, це один з не багатьох випадків, коли опозиція до представників виконавчої гілки влади в принциповому питанні, за яким стоять великі гроші й великі люди, виявилась дієвою й домоглася свого. Прикол лише в тому, що опозиція ця була помаранчева. От так , нова влада –стара опозиція.