У ванній кімнаті киянки Антоніни Лавриненко, 74 роки, минулої п’ятниці нарешті встановили змійовик. Бабця два роки воювала з місцевим ЖЕКом, аби їй замінили стару діряву сушку для рушників
— Приїжджайте, сьогодні його вже пообіцяли приварити, — радісно розповідає Антоніна Юхимівна. — Сиджу вдома, нікуди не виходжу, майстрів боюсь пропустити.
Самотня літня жінка живе на 9-му поверсі в будинку на проспекті 50-річчя Жовтня (Борщагівка). Під обід до під’їзду, де мешкає Антоніна Юхимівна, під’їхала аварійна машина. Вхідні двері до помешкання пенсіонерки відчинені. Біля ліфту стоїть балон із газом. Шланги від нього тягнуться углиб квартири.
— Заходьте, подивіться, майстри вже працюють. Нарешті в мене запрацює полотєносушилка, — махає рукою у бік ванної маленька бабця в білій хустці.
У пофарбованій синім кольором ванній товчуться два майстри. Вони вже приварили до стіни новенький хромований блискучий змійовик.
— Зателефонуємо, аби воду пустили, відразу ж перевіримо його на міцність, — пояснюють майстри.
Війну за змійовик Антоніна Юхимівна ЖЕКу оголосила два роки тому. Старий почав протікати. Жінка кілька разів скаржилася в житлово-експлуатаційну контору. Керівництво ЖЕКу N1106 обіцяло, що все владнає. Тоді ж Антоніні Лавриненко видали новий змійовик. Прийшов жеківський майстер і прихилив трубу до стіни у ванній. Виходячи з квартири, буркнув: найближчим часом його встановлять.
Та трубу встановлювали два роки. Одного ранку Антоніна Юхимівна прокинулася і побачила, що кухня й ванна залиті водою. Старий змійовик прорвало.
Коли прийшла до диспетчера викликати сантехніків, у ЖЕКу здивувалися. Там були переконані, що Антоніна Лавриненко два роки живе з новим змійовиком.
Викликані майстри заварили стару трубу, а новий змійовик знову не поставили. Сказали, ЖЕК має подати окрему заявку на таку роботу. Наступний місяць жінка телефонувала в ЖЕК і в управління житлового господарства Святошинського району.
Урешті, в останніх числах листопада, комунальники встановили новий змійовик.
Антоніна Юхимівна каже, що перезнайомилася з усіма місцевими комунальниками. Ніяк не може позбутися враження, що жеківські працівники знущалися з неї.
— А ще мені дуже соромно, що два роки я, по-суті, витратила на таку дурницю. Скарги, папери, заяви, — зауважує Антоніна Лавриненко.
Богдана ЄВСЄЄВА, малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ, "Газета по-українськи"
