З 30 травня в місцях відпочинку з’являться кінні патрулі. Спокій киян у Гідропарку, на Трухановому острові та в парку Дружби народів берегтимуть 23 конячки з кавалерійської роти.

Ця рота вже шостий рік поспіль виходить на патрулювання в травневі свята. Цікаво, що за зиму коні геть забувають усі свої міліцейські навички. Тому їх тренують, перш ніж випустити ”в наряд”. Заступник командира кавалерійської роти капітан міліції Наталя Щасливець, 35 років, розповіла, що перед початком сезону муштрують день і ніч: сідлають, виїжджають, включають їм гучну музику, голосно кричать біля них. Інколи міліціонери кидають у коней пусті пластикові пляшки. Роблять усе, щоб тварини не лякалися атрибутів відпочинку киян на свіжому повітрі.

День у Наталі Щасливець на міліцейському іподромі в Голосієві розпочинається однаково — жінка розчісує і годує своїх чотириногих підопічних. Каже, роботою дуже задоволена.

— Вони мені як рідні стали. Кожного розрізняю за характером.

Коні в міліції породисті. В таких тварин організм завжди слабший, ніж у звичайних. Тому вони потребують особливо ретельного догляду.

МВС купило 25 коней для Києва шість років тому. Замовляли їх на Олександрівському, Дніпропетровському та Жашківському конезаводах. Кажуть, через незначні дефекти ці екземпляри не потрапили свого часу у великий спорт. Згодом двох тварин довелося приспати: захворіли на артрит. Нині в місті 23 міліцейські конячки. Кожна коштує 15–20 тис. гривень.

Імена коням підбирали на заводах. Наталя Щасливець вважає, що там не завжди вдало це роблять.

— Отой чорнявий — Річард Гір. Ну який же з нього Гір-романтик? Та як би добре ви не ставились до Гіра, а він... як сказати. Ну скотина, та й годі! На людей постійно кидається. А чого злий такий, не знаю, — розчаровано махає рукою капітан у бік чорного красеня.

У вольєрі навпроти стоїть гордий Цезар (торійська упряжно-верхова порода). Йому ім’я личить. Міліціонери розповідали: кілька років тому в Гідропарку затримували злочинця. Той сховався в машину, вже завів, почав газувати. Але Цезар грізно наступав, ігноруючи заведений двигун. Закінчилося тим, що чоловік перелякався і вийшов із машини. Цезаря залюбки беруть на всі футбольні матчі. Він натовпу зовсім не боїться.

Ще далі — вольєр конячки Хрущика. Кінь дещо нижчий за інших, з широкою спиною. Сумирний, добрий, міліціонери інколи дозволяють кататися на ньому дітлахам. Хрущик завжди ніби сонний, усе робить повільно.

Як тільки міліцейські коні чують у конюшні хрускіт сухариків чи печива, влаштовують ”демонстрацію”, каже Наталя. Б’ють ногами в двері, зубами намагаються відчинити замок.

— Коли нікого нема, відчиняють самі замки та йдуть до клуні, де зберігаємо овес. Наїдаються його так, що з місця не можуть рушити. Я приходжу зранку і відводжу ці пуза назад у вольєри, — каже капітан.

Для служби в міліції купують виключно коників. Кажуть, у кобил характер набагато капризніший. Окрім того, вони полохливі.

Минулого року керівництво МВС порахувало кошти на утримання кавалерійської роти (360 тис. грн на рік) і вирішило її розформувати. Мовляв, дорого. Але наприкінці сезону подивилися статистику і вирішили роту залишити в спокої.

За минуле літо міліціонери-кавалеристи затримали 600 правопорушників. Під час несення служби кінних патрулів резонансних злочинів (убивств, випадків тяжких тілесних ушкоджень) не виявлено.