|
|
||||
![]() |
|
|||||||||||||
Так званий Марш Свободи, який проводили представники громадської ініціативи "Об'єктивна реальність" під гаслом "Легалізуй себе" в рамках щорічного Всесвітнього Конопляного Маршу, мало не перетворився на спражню бійню. Про те, що інцидентів не уникнути можна було спрогнозувати ще напередодні, коли з'ясувалося, що й інші організації, які дотримуються протилежної точки зору, теж мають намір провести власні акції. А Київська міська держадміністрація подала позов у Шевченківській районний суд щодо заборони проведення Маршу. Суд дав добро Ще за годину до проведення Маршу Свободи, початок якого було заплановано на 13.00, не було відомо, чи він узагалі відбудеться. Однак Шевченківський рай суд таки відмовився повністю задовольнити позов КМДА. Суддя Наталя Притула прийняла постанову, що проведення цієї акції в той самий час із іншими акціями в центрі Києва не перешкодить громадському порядку. Претензії влади суд задовольнив лише частково, зобов'язавши учасників маршу не використовувати підсилюючу звукову апаратуру й не виходити на проїзну частину вулиць. Під час судового засідання представники громадської ініціативи "Об'єктивна реальність" Тарас Ратушний та Анастасія Безверха заявили, що Київміськадміністрація неправильно інтерпретує мету Маршу Свободи, оскільки його учасники вимагають не легалізації легких наркотиків, як зазначається в позові, а толерантного ставлення до тих, хто вживає ці наркотики. "Нам неодноразово намагалися вставляти палиці у колеса. Постійно вимагаючи змінити час і місце проведення акції. І ми зажди йшли назустріч", - заявила Безверха. Братство Черновецького Ще коли суд не виніс свого рішення, близько 12-ї години на Софіївській площі столиці зібралися кілька сотень представників Церкви "Посольство Боже" та реабілітаційного Центру "Любов", який діє під патронатом Церкви.
Саме проведенням цієї акції представники міськадміністрації пояснювали необхідність заборону Маршу Свободи, оскільки їхні маршрути перетиналися. Єдиновірці київського мера Леоніда Черновецького зібралися з релігійною символікою, транспарантами, на яких були написи "Бог врятує Україну", "Ісус врятує тебе" та "Спасіння від наркотиків - Ісус". Такі ж написи були на блакитних, жовтих і червоних накидках, які одягнули більшість молодих учасників зібрання.
За словами Людмили Ганнохи, директора реабілітаційного центру, який розташований в Ірпені, більшість цих людей пройшли лікування від нарко- та алкогольної залежності, головною складовою якої є духовна програма. "За 12 років щонайменше чотири тисячі людей пройшли через наш центр. У нас 28 стаціонарних місць, ще 20-30 чоловік щодня лікується амбулаторно. Я знаю що вони пережили. Я сама перейшла крізь це, і вже сім років, як вільна", - заявила Людмила Ганноха. А тому вважає неприпустим популяризацію будь-яких наркотичних засобів. Протестанти настроєні були доволі мирно. І зрештою спокійно, без пригод пройшлися центром міста. На відміну від своїх опонентів. "Наркомани - в Африку!" Такими скандуваннями зустрічали учасників Маршу Свободи мітингувальники, котрі стояли перед пам'ятником Княгині Ользі. Представники УНА-УНСО, Української Консервативної та Української Націонал-Трудової партій, просто молодики зі специфічною зовнішністю "скінхедів" зібралися на Михайлівській площі опів на першу.
"Вживання наркотиків - історично не притаманне українській нації. Наші предки пили мед, а з коноплі робили мотузки і батоги (це натяк!) Марихуана - героїн - смерть!", - мовилося у листівці, яку роздавали на майдані. Оскільки центр площі був зайнятий, прихильники легких наркотиків кучкувалися групами на тротуарах. "Бритоголові" несподівано вистроїлися і рушили до найчисельнішої, що стояла буля спуску на Хрещатик. "Маріхуанників" (або як їх ще називали - "мавпочок") почали штовхати та відтісняти. П'ятеро міліціонерів ледве змогли стримати нападників.
Тоді ті розвернулися на 180 градусів і рушили у протилежний бік. Вони тіснили учасників Маршу Свободи подалі від пам'ятника Ользі. Сильно напосівши, вони розкололи їхню групу навпіл. Присутні міліціонери, бачачи, що не справляються, визвали підкріплення. За кілька хвилин прибуло ще кілька нарядів, а згодом - 2 автобуси з "Беркутом". Правоохоронці оточили тісним подвійним кільцем прихильників легких наркотиків. Причому багато з них виявилися поза межами кордону. Потрапити усередину їм не давала міліція. Газова атака Протягом години відбувалася словесна перепалка між групою під червоно-чорними прапорами та групою під зелено-жовто-червоними прапорами Ефопії - символом растаманського руху.
Любителі "травки" одразу зайнялися своїм улюбленим ділом. Над площею пронісся легкий запах коноплі. Діставши барабани, вони почали вибивати ритмічну музику і підтанцьовувати, чим явно виводили із себе чупротивників, котрі почали викрикувати "Наркомани - ублюдки!" та "Убий наркомана!". У відповідь почало лунати "Фашизму - ні!", яке на певному етапі перейшло у "Ми вас любимо!".
"Скіни" зробили ще кілька невдалих спроб проврвати міліцейський заслін. Під час однієї з них у одного з міліціонерів вони зірвали кашкета та погони. Кашкет згодом знайшовся, погони залишилися чиїмось трофеєм. Стало зрозумілим, що жодного походу вулицями очікувати не варто. А близько другої у бік учасників Маршу Свободи полетіла перша димова шашка. Її швидко загасили. Хтось, відкшлюючись, прокричав: "Погана у вас трава, хлопці!" Унсовці почали співати гімн України, растамани сильніше забили у тулумбаси.
І тут раптово ситуація змінилася. З даху будівлі Дипломатичної академії (вул. Житомирська, 2) одна за іншою полетіли аж вісім димових шашок. Ще одну було кинуто з боку площі. Там міліція одразу затримала "бомбардира" і запроторила її у міліцейський мікроавтобус. Унсовці кинулися перекривати йому дорогу. Коли авто зупинилося, двоє з них кинулися до задніх дверцят і визволили свого соратника, який одразу розчинився у натовпі. Ніхто навіть і не кинувся його наздоганяти. У той час, як гасили шашки, деякі з яких потрапили під припарковані автомобілі, було затримано ще двох молодиків - ймовірно тих, хто сидів на даху. Цього разу їх ніхто не рятував. Радикальні борці з наркотиками заявили, що ті - не з їх команди. Продемонструвавши свою силу і "хто в домі господар" "представники патріотичних сил" нарешті пішли - "підтримувати українську музику на Труханів острів". Цілком ймовірно, що там вони зустрінуться і з своїми опонентами - багато-хто з них також планував піти на фестиваль "Рок-Січ". Вони ще простояли до 16.00, надувши і запустивши повітряні кульки в небо. Увесь цей час їх охороняв "Беркут". Потім кордон було знято. У всьому винна міліція? Одразу після акції, організатори Маршу Свободи провели прес-конференцію, на якій у зриві заходу звинуватили міську міліцію. Володимир Чемерис, член громадської ради з прав людини при МВС, який випадково потрапив того дня на Михайлівську площу, також дотримується цієї думки. "Коли я підійшов до генерала Опішного, який керував там міліцією і запитав, що він має намір робити, той відповів, що ніякого маршу не буде . Коли такі рішення приймає генерал міліції - така держава називається поліціейською. Це суперечить європейським принципам свободи слова і свободи зібрань. І такі випадки уже мали місце у Києві цього року. Тому у правозахисників є усі підстави подавати до суду і вимагати звільнення начальника міліції міста", - заявив він журналістам. Організатори Маршу Свободи заявили, що готові скористатися цим правом. Василь ВАСЮТИН, "КИЯНИ"
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||