Які зміни чекають на житлово-комунальну галузь? Чи зростуть тарифи на послуги і на скільки? Чи потрібно створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, а головне — що принесе киянам реформування цієї сфери? Про це йшлося під час наради в мерії. За словами заступника голови столичної держадміністрації Валерія Пустовойтенка, житлово-комунальне господарство традиційно вважають тягарем для міста. Серед проблем, насамперед, брак висококваліфікованих кадрів, низька заробітна плата працівників. А ще незабезпеченість їх житлом і недостатнє фінансування галузі. Єдиним виходом із критичної ситуації, що наразі склалася, є проведення реформи і залучення приватних інвестицій у господарство.

Валерій Пустовойтенко вважає, що столиця має стати зразком для інших міст щодо надання якісних житлово-комунальних послуг. Нині цими проблемами займаються 149 жеків та “Київенерго”, “Київводоканал”, “Київзеленбуд”, “Київспецтранс”. Вони обслуговують понад десять тисяч будинків. До того ж у столиці створено 324 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, 220 з яких самостійно утримують свої споруди і 40 уклали угоди з жеками. Цього ж явно замало для нашого міста. Тому доцільно було б перевести таке велике господарство на рейки ринкових відносин та сформувати інститут власників житлового фонду. І розробити систему стимулів, які б підвищили зацікавленість мешканців у створенні так званих кондомініумів.

Не меншою проблемою для нашого міста є вивезення і утилізація твердих побутових відходів. Сміттєспалювальний завод “Енергія” працює неритмічно, до того ж потребує масштабної реконструкції. Окрім утилізації, він має додатково виробляти електроенергію і тепло для одного із мікрорайонів у Дарниці. Є складнощі і на п’ятому полігоні, куди вивозять переважну кількість столичного непотребу. Тож невирішених питань вистачає. Тому за дорученням Київського міського голови Леоніда Черновецького 23 червня відбудуться громадські слухання щодо комплексної програми розвитку житлово-комунального господарства.

Не менш суперечливе, а тому дискусійне питання про підвищення тарифів на комунальні послуги. Фахівці стверджують, що без цього кроку подолати кризу неможливо. Споживачі ж, звичайно, не підтримують таких кардинальних заходів. На думку начальника Головного управління цінової політики Василя Яструбинського, комунальні тарифи у столиці потрібно підвищити удвічі-утричі. Адже нині склалася парадоксальна ситуація, коли плата за квартиру, опалення, гарячу та холодну воду не відповідає витратам підприємств, котрі надають ці послуги. Отже, існуючі тарифи покривають лише 50—80 відсотків фактичних витрат. При цьому не враховано роботи, пов’язані з капітальним, поточним ремонтами, заміною труб, оновленням дахів, фасадів.

Скажімо, нинішні тарифи “Київводоканалу” відшкодовують лише 54 відсотки його видатків. Тож ціна кубометра холодної води має зрости з 52 копійок до однієї гривні вісімдесяти копійок. Інакше організація стане збитковою і не зможе постачати киянам воду. А коли підвищиться ще й вартість газу для підприємств теплокомуненергетики (за попередніми прогнозами до 480—680 гривень за тисячу кубометрів), то обігрів одного квадратного метра квартири обходитиметься в гривню п’ятдесят-вісімдесят копійок. Нині ж платимо 51 копійку. Василь Яструбинський каже, що якщо звести всі цифри, то місячна квартплата за стандартне однокімнатне помешкання (площею 31 квадратний метр), де проживає одна людина, зросте до 200 гривень. Ця сума включатиме комунальні послуги, квартплату, газ і електроенергію в межах нормативного споживання. За двокімнатну квартиру доведеться викласти вже до 370 гривень, а за трикімнатну (площею 66 квадратів), де мешкають чотири особи — до 550 гривень.

Таке значне підвищення, переконаний начальник Головного управління цінової політики, буде значним для споживачів. Тому на розгляд уряду внесено пропозицію передбачити можливість надання населенню субсидій. Зокрема, дещо змінити умови їх видачі та зменшення “порогу” до п’яти відсотків (нині він становить п’ятнадцять—двадцять відсотків доходів громадян). Остаточний розмір тарифів стане відомий після того, як Кабмін і Міністерство будівництва та архітектури й житлово-комунального господарства ухвалять методики цих розрахунків. Але є, як кажуть, одне “але”. Загалом склалася патова ситуація. Уряд критикує столичну владу за те, що вона не переглядає тарифів. При цьому жоден орган влади — ні державний, ні місцевого самоврядування — не наділений відповідними повноваженнями. Тому й виникають протиріччя.

Зокрема закон про житлово-комунальне господарство передбачає, що тарифи затверджують органи місцевого самоврядування, а закон про органи місцевого самоврядування, за яким тарифи затверджують лише комунальним підприємствам, суперечить йому. В Києві ж, окрім жеків, таких послуг жодна організація не надає. Тому доцільно підготувати звернення до Міністерства юстиції з проханням провести юридичну експертизу і знайти вихід з цієї ситуації. Інакше, переконаний пан Яструбинський, в разі затвердження тарифів буде або прокурорський протест, або позови до суду. А в підсумку — скасування Міністерством юстиції, і їх взагалі не завпровадять.

За словами начальника Головного управління житлового господарства Віктора Вакараша, заходи, яких вживає міська влада, і всі намагання щодо поліпшення ситуації в галузі наразі на досягають тих результатів, що їх очікують споживачі. Нині в середньому кияни сплачують 40—60 копійок, а насправді собівартість послуг втричі більша. Тому є намір звернутися з пропозиціями до керівництва столичної держадміністрації і Київради, аби привести в належний стан нормативно-правову базу. Гострим є і питання про укладання прямих угод між споживачами і надавачами послуг. Це рішення Київради, на жаль, чомусь не виконується.

Віктор Вакараш розповів: комунальники прибирають території за спеціальними технологічними картами, але робота ця не скрізь доброякісна і вчасна. Віднедавна розроблено програму навчання голів житлово-будівельних кооперативів та інших громадських організацій на курсах при навчальному комбінаті комунального підприємства “Житлоспецексплуатація” та в Інституті підвищення кваліфікації при Київській міськдержадміністрації. Районна влада має сприяти тим мешканцям, які вирішили створити об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Зокрема в отриманні у власність будинку, наданні матеріальної допомоги. Наприклад, у Бердянську вже 83 відсотки будинків належать ОСББ, а у столиці лише три відсотки.

А втім, на думку учасників наради, такі об’єднання доцільні переважно у новобудовах, із сучасними інженерними мережами, а не у старих хрущовках. Там немає зайвих приміщень для здачі в оренду та замало землі для будівництва торговельних точок чи будівництва платних паркінгів. Тому потрібно детально відпрацювати систему передачі житла з однієї форми власності в іншу. Загалом же варто створити здорову конкуренцію для підприємств, котрі надають населенню комунальні послуги, і вимагати відповідальності за якість роботи. Що ж до реформування галузі, то це потрібно робити не одним махом, а поетапно, переконані фахівці.

Віталій КУРІННИЙ, “Хрещатик”