Слідом за вантажівками з центру міста, зникне й більшість легковиків. Передусім туди перестануть їздити власники недорогих автомобілів. Причина – затверджені міською владою нові тарифи на паркування
Для багатьох автолюбителів вони таки справді високі. За «честь» бути припаркованим у центральній частині міста доведеться платити 10 гривень за годину.
Столицю для цього поділили на тарифні зони й чітко визначили їх межі. Перша зона – у межах Європейської площі, вулиць Трьохсвятительської, Михайлівської, Великої Житомирської, Володимирської, Льва Толстого, площі Льва Толстого, вулиці Великої Васильківської, Саксаганського, Еспланадної, Басейної, Шовковичної, Грушевського. Друга – у межах вул. Набережно-Хрещатицької, Ярославської, пров. Ярославського, вул. Нижній Вал, Глибочицької, Артема, Мечникова, Олени Теліги, Довженка, Індустріальної, Чоколівського бульвару, просп. Червонозоряного, Московської площі, бульв. Дружби народів, Набережного шосе. До третьої зони віднесли інші вулиці, проспекти та площі столиці, розташовані від меж другої зони до меж столиці.
Автомобілі теж поділено на групи залежно від типу транспортного засобу. Принцип встановлених тарифів – що ближче до центру, то більша плата. Година стоянки на паркувальному місті в першій зоні власнику легковика, як уже зазначалося, обійдеться в 10 гривень. У другій і третій зонах, відповідно, 6 та 3 гривні. За одного вантажного автомобіля з причепом, автобусів типу ЛАЗ, «Ікарус», великовантажного автомобіля доведеться сплатити 20, 12 та 6 гривень залежно від зони. Вартість паркування одного великовантажного автомобіля з причепом – 30, 18, 10 гривень. Паркування транспортних засобів терміном до 5 хвилин здійснюється безоплатно, від 5 до 30 хвилин – тарифи зменшуються на 50 відсотків.
Визначено тарифи за добу паркування й на нічних та цілодобових паркувальних майданчиках. Тут теж враховуються тип автомобіля та тарифна зона. Плата за таку послугу 5 – 30 гривень.
Звісно, задум столичної влади – позбавитися великого навантаження на шляхи історичного центру Києва – благородний. Упевнений, що більшість автомобілістів згодилася б скористатися послугами громадського транспорту. Утім, за однієї умови. Ті послуги мають бути належними. Однак робота столичної транспортної інфраструктури далека від ідеальної. Сідаючи, приміром, у тролейбус, дуже важко спрогнозувати, коли той буде в кінцевій точці маршруту. Та й дочекатися його в місці посадки в передбачений графіком час теж вельми проблематично.
Сергій Яковенко
