Редакція "КИЯН" отримала листа, в якому жінка, приїхавши з дитиною до Києва на вихідні, скаржиться на "чудове" ставлення до гостей столиці. Отриманий лист друкується без змін.

Побачили на власні очі, як Україна святкує Покрову. Приїхали на майдан, аби в ЦУМі вибрати зимове взуття дитині – до ЦУМу не дійшли, мала довго плакала, бо не розуміла чому міліціонери, які, по словам мами завжди захищають і допомагають не пускали її в магазин. Пояснити трирічній дитині чому ми не маємо туди йти в мене слів не вистачило. Ще очі вилазили перед іноземцями, які намагалися не володіючи українською, чи російською зрозуміти чому зачинені виходи зі станцій метро Хрещатик, та Майдан Незалежності, а з Театральної на Хрещатик не дозволяють пройти металеві забори і купа озброєних правоохоронців.

Черговий раз побачили що таке демократія по-українськи, чого варті накази Президента (цитую ведучого новин Нового каналу: "Президент видав указ в усьому сприяти організації та проведенню святкувань на честь 65-ї річниці створення Української повстанської армії"), як так сприяти…

Довершенням "приємностей" цього дня став останній кадр:  на сходах прямо біля входу в метро Театральна сиділа жебрачка з маленькою дитинкою на руках, біля неї стояли два міліціонера, не знаю охороняли вони її, чи як це правильно назвати. Коли я спиталася чи вважають вони нормальним, те що в них під ногами на руках у бозна кого спить напоєне чимось немовля, то мені пояснили що це не моя справа, що вони викликали когось, хто має цим займатися, бо то не їх справа. Якщо б викликали думаю, та тітка живенько б звідти втекла, бо коли я витягла фотоапарат, і міліція і жебрачка кинулися в різні боки як ошпарені.

Тетяна Филенко