Чесно кажучи, прихід весни останніми роками мене радує все менше і менше. Скажете, старече. Можливо, так воно і є, проте, безумовно, до цього старечого домішуються тротуари, пересуватися якими стало практично неможливо. По-перше, машини. Ви помітили, як вони якось тихенько перемістилися з проїжджої на пішохідну частину. Це вже стало звичною картиною: по тротуару йдуть люди, а за ними повзуть незадоволені «іномарки», водії яких вишукують, куди б прилаштувати своїх чотириколісних друзів. Перехожим нічого не залишається робити, як обходити машини. Ільф і Петров, автори вислову "Пішоходів треба любити", напевно, в трунах перевертаються. Як же: авто вже ведуть бойові дії на території супротивника – пішохода.
Але ніби цього замало. З приходом весни кожне кафе чи ресторан, які собі ціну знають, намагаються відрубати декілька метрів тротуару у громадян, встановлюючи літню частину свого закладу. І ось зараз вони знову пожвавилися: на всіх тротуарах ведуться активні роботи. Напевно, директори закладів керуються принципом: пішохід не трамвай, обійде. Причому можна відмітити, що з кожною весною кафе і ресторани віднімають все більше території у перехожих.
Скажіть, це законно? Якщо так, то чи існують якісь нормативи, що обмежують захоплення тротуарів? Схоже, що ні. Якщо все ж таки вони існують, значить, орендарі повинні платити за це гроші. Пропоную частину цих коштів віддати перехожим як компенсацію за труднощі пересування по місту. Що, грошей не дадуть? Добре, хай мерії міст хоч би оприлюднять цифри: скільки гривень вони одержують за оренду тротуарів. Просто цікаво знати, в що обходиться наша незручність.
Не забудемо, що до всього цього беззаконня додаються так звані «підприємці в метро», які заполонили собою всі переходи і виходи з підземки, нав`язливо пропонуючи нам свої товари. Що ж до столиці, пересування по ній утруднюють тисячі мітингувальників. Раніше я всім говорив, що відпочиваю Києвом: пройдуся по місту півгодини, і втоми як не бувало. Але сьогодні гуляти по столиці стає практично неможливо. На травневі свята, мабуть, доведеться виїжджати з міста – просто не хочеться тут штовхатися. Погано тільки, що після вихідних доведеться повертатися, щоб знову насилу пересуватися по окупованих тротуарах.
Андрій КАМЄНСКІЙ, репліка з УНІАН
