Чи можна робити святі та праведні речі по-грішному? Обманюючи людей? Мабуть Ви одразу подумаєте: що за дурне запитання? Але воно спадає на думку, коли дивишся на скверик Зої Космодем’янської з висоти кількох кілометрів віртуального польоту у інтернетській програмі Гуггл Земля. Бо прекрасно видно той скверик (у центрі зображення), що стоїть на з’єднанні вулиць Гоголівської, Олеся Гончара та Богдана Хмельницького. А між тим, на зображенні саме цього місця Києва, отриманого шляхом аерофотозйомки, цей скверик позначено як пустир. Це зображення було виставлено минулої осені у існуючому сквері, як аргумент, що скверу немає і там можна розпочинати будівництво.
Отже старовинного скверу, котрому вже більше ста років, начебто, фізично не існує. Саме через те держадміністрація міста надала в оренду цей скверик якійсь церковній установі Московського партиархату для будівництва церкви. І стоїть горда Зоя за зеленим парканом, що оточує сквер, парканом для підвищення нашої духовності, про який ми вже писали у минулому році, і святкує день Перемоги у неволі. А на паркані вітання якихось прибічниць будівництва до хлопців Московського патриархату, та отця Федора з днем св’ятого Валентина, а під парканом - намети, де цілодобово з моменту його встановлення, чергують обурені мешканці району, які не погоджуються з тим, що сквер буде зруйновано. Це саме вони влаштували восени масову акцію з перекриттям автомобільного руху по вул. Гончара та Б. Хмельницького, щоб привернути увагу киян до цієї проблеми. І сидять на лавочках скверу літні киянки, що бачили світ ще за життя Зої, і пильно охороняють віртуальний простір своєї громадянської пам’яті та фізичний простір, пов’язаний з історичною пам’яттю міста. Кілько днів тому, коли вночі до скверу під’їхали вантажівки, та будівельна техніка, група швидкого реагування активістів руху проти забудови скверу за кілька хвилин заповнила вулицю та перекрила рух вантажівкам Але то можна вважати учбовою тривогою, бо, коли з’ясувалось, що йдеться про ремонт дорожнього покриття вулиці, мешканці району пропустили техніку. Отже пильність на високому рівні. Так що можна поздоровити сьогодні Зою і її мужніх захисників зі святом Перемоги і відповісти на запитання, що дивиться на них з рекламного бігборду: Какая страна нум нужна? Така, де поважають людей і свої традиції.
В. Горюнов, 9 травня 2007 року.
Фото автора
Владимир ГОРЮНОВ
