При складанні схеми ДТП будь-яка випадково не врахована дрібничка може стати причиною великих неприємностей, аж до кримінальної відповідальності. У такому випадку клієнтів страхових компаній виручають аварійні комісари

Про те, як не опинитися в складній ситуації і на що слід звертати увагу при оформленні ДТП, розповів аварійний комісар однієї зі столичних страхових компаній Андрій Сидоренко.

Навіщо вони потрібні

Аварійний комісар – це представник страхової компанії, обов'язки якого – встановлення причин настання страхового випадку.

Частково його робота дублює роботу інспекторів ДАІ. До того ж аварійному комісарові доводиться фіксувати ушкодження автомобіля на момент аварії, пробіг та інші нюанси, що можуть вплинути на оцінку завданої шкоди. Усі подробиці наявного страхового випадку фотографують.

Але не треба сприймати аварійного комісара лише як наглядача. Часто його робота допомагає клієнтові страхової компанії уникнути великих неприємностей. Насамперед через не зовсім точне складання схеми ДТП, або неточне внесення в схему дорожніх умов, стану дорожнього покриття, наявності відкритих каналізаційних люків або зливостоків.

Такі помилки трапляються не через злі наміри даішників чи їхню некомпетентність. Просто щодня їм доводиться оформляти безліч аварій, і поспіхом інспектор може проґавити якусь дрібницю, яка згодом може зіграти суттєву роль у визначенні винного.

– У моїй практиці були випадки, коли співробітники ДАІ забували задокументувати сліди підтікання гальмової рідини в автомобілі одного з учасників ДТП, - розповідає Андрій Сидоренко. – А одного разу до схеми ДТП не внесли місце обсипання ґрунту, що сталося в момент зіткнення автомобілів.

Завдання аварійного комісара - побачити та зафіксувати за допомогою фотокамери всі ці дрібнички, а також вимагати їх занесення до схеми ДТП.

Крім того, перебуваючи в шоковому стані після аварії, водій може дати хибні свідчення, неправильно сформулювати обставини страхового випадку. Потім пояснити в суді, що насправді все було інакше, практично нереально, оскільки судді найуважніше вивчають перші свідчення водія. І тут знову стане в пригоді допомога аварійного комісара.

Коли приїжджає комісар

Він виїжджає на місце ДТП практично завжди. Виняток можуть становити ті випадки, коли з дзвінка клієнта одразу зрозуміло, що він винуватець ДТП: розвертався через подвійну осьову або не дотримувався дистанції й ушкодив автомобіль, який їхав попереду.

Але доволі часто людина, яка щойно потрапила в аварію, не може виразно розповісти, що сталося. Звісна річ, тоді на місце ДТП виїжджає аварійний комісар.

Теоретично, потрапивши в аварію, клієнт страхової компанії може сказати даішникам, що не буде нічого писати та підписувати до приїзду свого аварійного комісара. Якщо, звісно, він упевнений, що той приїде протягом найближчого часу. Але річ у тім, що час його приїзду непередбачуваний – усе залежить від дорожньої ситуації або інших причин. Наприклад, був випадок, коли клієнт потрапив у аварію за 500 м від офісу своєї страхової компанії. А аварійного комісара на місці ДТП довелося чекати 2 години.

Водійські помилки

На сьогодні існує низка типових причин ДТП. Серед них – недотримання дистанції руху, відволікання від управління авто, коли водій регулює магнітолу або шукає щось у салоні. Класикою стають зіткнення з маршрутками, коли вони різко гальмують або виїжджають із зупинки. Не обходиться й без порушень ПДР – неправильний проїзд перехрестя, рух на заборонний сигнал світлофора.

Але можна опинитися в аварійній ситуації, яку створив інший водій. У цьому випадку корисними будуть кілька рекомендацій.

Часто водій намагається уникнути зіткнення з автомобілем або маршруткою, які несподівано від'їхали від узбіччя, і "б'є" непричетну до створення аварійної ситуації машину. У результаті справжній винуватець спокійно залишає місце ДТП, а водій, який намагався уникнути зіткнення, стає винним.

Якщо ви бачите, що зіткнення неминуче, не змінюйте смуги руху, якщо не впевнені в безпеці такого маневру.

Утім, це не означає, що так треба діяти завжди. Коли на вас їде автомобіль по зустрічній, треба думати, як врятувати своє життя, а не як "стукнути" винуватця.

Одна з поширених помилок при виникненні аварійної ситуації - водій спершу сигналить, а вже потім гальмує. Робити треба навпаки. Так більше шансів не потрапити в аварію.

ЩО РОБИТИ НЕЗАСТРАХОВАНОМУ

Зі страхувальниками все зрозуміло. А як бути тим, у кого немає страховки? Чи можуть вони заплатити та скористатися послугами аварійного комісара для свого ж спокою?

Кажуть, що сенсу в цьому немає. Досить походити навколо машини та сфотографувати її з усіх ракурсів, зафіксувавши всі сліди ДТП. Цього вистачить для того, щоб згодом проконсультуватися з адвокатами, які займаються розбором дорожніх аварій. І якщо була помилка з визначення винного в ДТП, це рішення можна буде оскаржити в суді.

Практично строк судових розглядів становить приблизно два місяці. Як правило, за цей період вдається залагодити всі юридичні питання. Буває, що справу розбирають довше, але це поодинокі випадки.

Щоправда, в цьому випадку доведеться витрачатися на адвокатів. А застрахованому послуги аварійного комісара і юристів нічого не коштують - як правило, це враховано в договорі страхування.

Перші дії після ДТП

•  Не змінювати місця розташування автомобілів, які зіштовхнулися

•  Викликати на місце події співробітників ДАІ

•  Якщо є потерпші, викликати "швидку допомогу"

•  Зателефонувати у свою страхову компанію та повідомити про аварію

•  Використовувати медпрепарати лише з авто-аптечки

•  Якщо є можливість, сфотографувати місце ДТП із усіх можливих ракурсів ще до прибуття інспекторів ДАІ й аварійного комісара.

До речі

У роботі аварійних комісарів зустрічаються й курйозні випадки. Про один із них, з яким мав справу колега, розповів Андрій Сидоренко. У чоловіка було два застраховані по повному КАСКО автомобілі – особистий "Жигулі" та службовий УАЗ. Узимку він їхав на "Жигулях", його занесло на повороті – і машина вилетіла з дороги, вгрузнувши у сніг. Недовго думаючи, водій пішов по службове авто, щоб витягти власне. На тому ж повороті його знову заносить – і він УАЗом точнісінько "припечатує" свій "жигуль". Приїжджають даішники, питають, хто власник "Жигулів". Водій каже, що він. Тоді інспектор цікавиться, де власник УАЗу. Чоловік зізнається, що це знову він. Німа сцена, завіса. Кажуть, у страховій компанії ще довго не могли без сміху згадувати цей випадок. Але що показово - збиток по "Жигулях" відшкодували: формально їх власником була теща страхувальника.