Вчора, 2 серпня, бачив сюжет по Інтеру про візити до квартир жителів Києва "військово-польової трійки" у складі (так було сказано в сюжеті) представника податкової інспекції, податкової міліції і якогось міліціонера в формі. Сам нещодавно встиг стикнутися з такими візитерами (правда, в моєму випадку одним з них був співробітник ЖЕКу), але думав, що це – поодинока практика, але після перегляду сюжету зрозумів, що це спланована акція.

Мушу констатувати, що хоча Сталін і помер, але справа його живе і квітне. Про що йде мова? Почнемо з того, що співробітники ЖЕКів проводять опитування жителів будинків на предмет, чи не здає хтось в будинку квартиру в оренду. Прекрасна практика! Можна ще розпитувати, хто живе не за прибутками, хто яку з сусідів отримує зарплату, хто має скільки коханок. Які ще функції покладемо на співробітників ЖЕКів??? Може відразу усім їм начепити погони, а крани нехай ремонтують і сміття вивозять якісь комерційні структури? Але тоді саме таким обслуговуючим компаніям я буду перераховувати комунальну плату, а майстрам ЖЕКу і двірникам нехай платить податкова інспекція!

Далі, завдяки на диво сумлінній і старанній праці ЖЕКу і доброзичливості та готовності підкласти комусь свиню, яка ніколи не зникає в наших щиросердних сусідів, з’являються списки "неблагонадійних", за якими і починає курсувати "польова трійка", так гармонійно сформована з представників трьох різних силових структур та однієї працьовитої організації з надмірно широкими обов’язками (щось хороше ЖРЕОм не назвуть!) Метою таких походів в народ, як було повідомлено в сюжеті Інтеру, є виявлення власників квартир, які, здаючи квартири в оренду, не платять державі податків. Мета благородна, що й казати (до цього ми ще повернемось), але яка цікава її реалізація!

Я не є юристом, але є громадянином України, який більш менш знає свої основні права. Як мінімум, я знайомий з тими правами, які виписані в Конституції України. Дуже сподіваюся, що не дивлячись на той факт, що книжечка зі згаданим документом зараз висить в туалетних кімнатах багатьох наших можновладців, хоч там вони іноді її читають… Але, оскільки більшість наших громадян погано знайома з законами та своїми правами, дозволю собі декілька коментарів, навіяних згаданим телесюжетом.

Отож, у двері квартири подзвонили. Молодий хлопець відкрив двері. Чому відкрив? Банальне правило — не відкривати незнайомцям. Невже крізь двері видно, що це податковий інспектор, а не звичайний бандит? Але нехай, безпека кожного — його особиста справа.

Наступне питання — для чого було цих людей впускати квартиру? Нехай там буде навіть генерал в лампасах, увійти в квартиру проти вашої волі можуть лише певні особи, що мають певні повноваження. Оскільки ані рішення суду, ані санкції прокурору, ані підстав вважати, що в квартирі здійснюється злочин чи приховується зловмисник в наших контролерів немає, то увійти в приватне помешкання вони можуть лише на запрошення людини, яка їм відчинила двері. Інакше — балакаємо через поріг (якщо хочемо балакати). Якщо бажання базікати в вас немає, то можете спокійно відповісти, що не маєте зараз часу на бесіду і йти займатися своїми справами (ще раз перевіривши, чи добре зачинені двері!). Як на мене — це найкраща лінія поведінки. В моєму випадку було, правда, простіше — високий кремезний міліціонер сам переступив поріг і увійшов до квартири не чекаючи на запрошення та не пред’являючи документів. Все таки журналістика — велика сила! Перед камерами Інтеру все виглядало більш законно. В таких випадках треба відразу кликати на допомогу інших мешканців квартири, телефонувати сусідам, друзям (щоб були свідки) і вимагати негайно покинути помешкання, погрожуючи оскаржувати незаконні (а вони таки незаконні!) дії відвідувачів і, якщо це не допомогло, телефонувати 102, запам’ятати номер чергового, назвати себе, адресу, причину дзвінку і викликати наряд. Все таки зараз 2007 рік, а не 1937!

Отож, ми балакаємо через поріг, або в квартирі (якщо не боїмося за гаманець та цінні речі в передпокої, які можуть після візиту і зникнути). Перше питання: "Ви до кого?". Відповідь: "Нам потрібен хазяїн квартири". Перше ж питання контролерів вже наштовхує мене особисто на думку, що це якісь пройдисвіти. Якого хазяїна? Якої квартири? А якщо в неї 10 хазяїв, включаючи мою десятимісячну доньку? Можу, звичайно, і її покликати, хоч якась користь буде, якщо дяді з нею півгодинки побавляться… Але якщо така поважна делегація приходить до мене в гості, то повинна як мінімум запитати Іванова Петра Васильовича, інакше це мені нагадує візити "бригади" середини дев’яностих. Отож, якщо питають "хазяїна", можна відразу казати "до побачення", зачиняти двері і йти дивитись телевізор. Якщо ж Ви людина допитлива, чи Вам нічим більше зайняти себе, і Ви почуваєтеся впевнено, можете розмову продовжити. Отож, Ви відповідаєте (як і у сюжеті), що хазяїна немає. Контролер у відповідь ставить цікаве питання: "А хто Ви такий?" Перше бажання відповісти "не твоя свиняча справа" краще у собі подавити, бо ми всі люди виховані, але відповідати на це питання Ви зовсім не повинні. Хлопчина у сюжеті, наляканий камерою і формою за 5 хвилин розповів "товаріщам" все: що він студент, навчається в КПІ, квартиру орендує, платить 400 доларів. Навіщо? Хороше питання… Отож, якщо Вас питають хто Ви такий, краще все таки знову поцікавитися: "А хто Вам потрібен?" І далі по колу… Можете запропонувати при наявності можливості (!) передати хазяїну квартири усне повідомлення (в жодному разі не приймайте "для хазяїна" будь-яких офіційних документів, особливо під підпис, для цього є встановлена законом процедура). І … йти дивитися телевізор.

В сюжеті все було трохи інакше. Студентові запропонували (бо примусити його на той момент не було жодних законних підстав) дати письмові (!) свідчення про факт сплати грошей "хазяїну". Ось тут починається найцікавіше! Кожен власник квартири згідно з Конституцією має законне право "володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю". Тобто в самому факті, що в квартирі знаходиться хтось чужий, нічого кримінального немає. Єдиний шанс у податківців притягти до відповідальності орендодавця — це отримати письмове підтвердження факту сплати грошей!!! Навіть наявність договору оренди ще не є такою підставою. Адже прибутковий податок фізичні особи мають сплачувати лише якщо вони отримали дохід (в даному випадку гроші за оренду). Тому, якщо орендар не складе сам своїми руками документ, що дозволяє притягти орендодавця до відповідальності, нічого податківці зробити не владні.

Більше того, орендар, який добровільно (бо він не є свідком або обвинувачуваним) сам підписує такі пояснення, повинен розуміти, що він дає свідчення і проти себе (хоча право цього не робити знову таки є конституційним, хоча такі його права міліція йому і не пояснила), тобто підписується, що він проживає в квартирі, в якій він не зареєстрований, що кожен місяць він сплачує 500$, хоча розрахунки в валюті в Україні заборонені, що ці 500$ можуть бути меншими за його щомісячний доход, тобто наступним, кого попросять пояснити джерело надходження цих грошей, може бути він сам і так далі — хто ще знає, що зможе міліція висунути на основі таких пояснень. Я вже мовчу про те, що сплативши штраф і 15% отриманого доходу орендодавець в наступному місяці на цю суму підніме орендну плату, або вижене нерозумного орендаря з помешкання (чекаємо найближчим часом зростання цін на оренду)… Ні, не подумайте, я не закликаю не сплачувати податки! Це нормальна цивілізована практика. Але так само нормальною є практика оптимізувати розмір податків. В даному випадку будь-якому власникові квартирі рекомендую безплатно зареєструватися, як фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, здавати законно (!) в оренду свою квартиру і платити 200грн на місяць єдиного податку не залежно від розміру орендної плати (!) і кількості квартир (!). Правда, раз на місяць треба віднести чи надіслати в податкову простенький звіт, і раз на рік продовжити своє свідоцтво платника єдиного податку, але це дрібниці, в порівняні з проблемами, що виникають при несплаті податків або 15% доходу від оренди, які треба сплатити без такої реєстрації. Більш того, маючи свідоцтво СПДФО, Ви так само законно можете займатися репетиторством, доглядати за дітьми, прибирати чужі помешкання чи здійснювати не боячись податківців будь-яку іншу законну діяльність! ЗДАВАННЯ В ОРЕНДУ КВАРТИРИ, навіть якщо вона спеціально для цього купувалася, НЕ Є ЗЛОЧИНОМ!!! Це — нормальний бізнес, в який люди інвестують чималі гроші, часто беручи кредит і ризикуючи квартирою, в якій живе твоя сім’я! І якщо когось душить грудна жаба від того, що хтось інший успішно займається бізнесом, то це вже проблема, яку можна починати аналізувати з 1917 року…

Сподіваюся, що ми спільними зусиллями нарешті досягнемо стану, коли:

1) ЖЕК виконуватиме обов’язки, передбачені нашими з ним договорами, а не займатиметься фіскальними проблемами. Начальник ЖЕКу нарешті стане тим, ким він є — керівником прорабів і двірників, а не великим чиновником, до якого усі повинні час від часу йти "на поклон"

2) Податкова міліція ловитиме великих неплатників податків та конвертаторів, займеться проблемами фіктивного повернення ПДВ тощо, а не буде по квартирах ловити бабусь, які здають в оренду студентам однокімнатну квартиру, живучи на дачі без будь-яких умов просто тому, що держава не може забезпечити їх нормальною пенсією. А міліція не буде переступати мого порога, доки я її про це не попрошу!

3) Усі державні службовці, особливо в силових структурах нарешті почнуть поважати закони країни і дотримуватись їх, а також зрозуміють, що вони живуть на наші податки, а отже є нашими найманими працівниками. І тоді ми перестанемо їх боятися, бо яка чесна людина боїться своїх найманих працівників, особливо, якщо саме вони вчиняють незаконно???

Бажаю всім удачі, вивчайте свої права, не бійтесь їх відстоювати.

З повагою,
Сергій РЕДЧИЦЬ