У даний час вже розпочато будівництво споруди, в порівнянні з якою пріснопам’ятний елітний житловий будинок за адресою Грушевського 9-А може здатися невеличким прорахунком київських градоначальників.

Мало хто знає про існування у самому серці столиці провулку, названого на честь одного із найславетніших князів Київської Русі – князя Аскольда. Аскольдів провулок знаходиться між станцією метро "Арсенальна" та площею Слави, перпендикулярно вулиці Січневого повстання. Провулок бере свій початок як непомітний поворот між 9-им та 11-им домами цієї вулиці. Однак вже через кілька метрів у глиб провулку відкривається його справжнє обличчя. Звичайний поворот з вулиці у двори, як здається спочатку, перетворюється на неповторний затишний оазис в самому центрі міста.

Одразу по закінченню бокових стін вищезазначених будинків по вулиці Січневого повстання, які слугують вхідними воротами в Аскольдів провулок, дорога перетворюється на невеличку площу. З лівої сторони площі розмістилася будівля Управління Служби безпеки України у місті Києві i Київській області. Штаб-квартира столичних та обласних "чекістів" хоч і не відрізняється особливою архітектурною цінністю, однак не залишає якогось негативного враження. Навпаки, звичайна невисока сіра споруда радянської епохи, яка, не дивлячись на великі за площею розміри та адміністративне призначення, виглядає охайно й навіть привабливо завдяки фасаду, що завжди підтримується у бездоганному стані, та мальовничій зеленій зоні перед фасадом із високими березами, блакитними ялинками, невеликими дубами, розкішними кущами та власним маленьким розарієм.

Аскольдів провулок

Напроти будівлі СБУ з правої сторони площі за декоративним парканом розміщені невеличкі спортивний та дитячий майданчики, які є складовими частинами двору житлового будинку, що знаходиться одразу за цими майданчиками. Будинок хоч і знаходиться в Аскольдовому провулку, однак має адресу: вулиця Січневого повстання, 11-А. Розміщений він за 11-им будинком по вулиці Січневого повстання перпендикулярно провулку. П’ятиповерхова споруда зелено-сірого кольору відноситься до категорії житлових будинків із народною назвою "сталінка". Будинок наче утопає у власному дворі. Величезні каштани, плодові дерева, квіти та кущі роблять чималий двір будинку захищеним від сонячних промінів, тихим та затишним. В таких двориках, яких залишилося зовсім мало у нашому місті, відчуваєш себе якось відокремлено від гамору та клопоту великого міста. Час тут наче завмирає. Років 5-7 тому назад знайшлися інвестори, яких будинок № 11-А не залишив байдужими. Однак, нажаль, цих "романтиків" вразили не краса та затишок цього місця, а його розміщення у центрі столиці. Якраз у той час з подачі головного архітектора міста розпочався "мансардний бум". Ця обділена смаком або совістю людина, якій ми завдячуємо багатьма архітектурними "шедеврами" столиці (чого тільки Майдан Незалежності вартий), вирішила, що кожному більш-менш нормальному дому у центрі Києва не вистачає 2-ох – 3-ох поверхів зверху. І розпочалися масові спорудження так званих мансард. Будинок в Аскольдовому провулку повинна була спіткати така ж доля. Дозволи всіх інстанцій були отримані, тож розпочалися підготовчі процеси. Спортивний та дитячий майданчики за один день були перетворені на склад будівельних матеріалів та огороджені високим дерев’яним парканом. На щастя, завдяки блискавичній реакції жителів будинку, їх рішучості, згуртованості та непохитності вдалося відстояти право людей на спокійне безпечне життя у власних оселях. Будівельні матеріали було вивезено, питання, так би мовити – закрито. На згадку про цей інцидент залишилися понівечені спортивний та дитячий майданчики.

Затишний двір будинку № 11-А

Порівняно з будинком № 11-А доля його сусіда – будинку № 11 виглядає куди більш трагічно. Цей доволі великий будинок довоєнної (якщо не дореволюційної) доби вже більше 10-ти років стоїть спорожнілий. Історичний будинок, що належав славетному колись заводу "Арсенал", останні роки життя слугував гуртожитком для робітників заводу. Як розповідають мешканці навколишніх будинків, гуртожиток спорожнів після того, як майже збанкрутілий завод, комусь його продав. Будинок вже кілька разів міняв своїх власників, однак жоден з них далі підготовчих до ремонту робіт не заходив. Тож стоїть сумно з розбитими вікнами пустий будинок № 11 по вулиці Січневого повстання у купі будівельного сміття. І лише час від часу його підфарбовують, щоб не кидався у вічі киянам та гостям столиці.

Будинок № 11

Однак повернімося до трагедії Аскольдового провулку, печерських пагорбів та столиці України в цілому. Все вищевикладене лише фон, лише буденні проблеми маленьких людей, які все своє життя живуть у подібних місцях і не можуть змиритися зі своєю безпорадністю перед потребами сильних світу сього. Справжніми перлинами Аскольдового провулку є два дитячих садка, якими він і закінчується. Це два незалежні один від одного доволі великі дитячі садки, які мають адреси Аскольдів провулок 5 та 5-Б. У радянські часи та на початку 90-х років минулого століття вони були просто переповнені дітьми. Демографічна криза звичайно вплинула на кількість дітей у садках, однак не залишила їх пустими. Батьки везли сюди дітей з інших районів, адже за цими садками закріпилась хороша слава. Обидва дитячі садка розміщуються у справжніх зелених садах, що розкинулися на великій території одного з печерських пагорбів прямо над кручами Дніпра. Якщо дивитися на печерські схили зі сторони Дніпра, то в районі Аскольдової могили відкривається мальовничий пейзаж. Над живописним трикутником, утвореним церквою Святого Миколи на Аскольдовій могилі, каплицею Святого Андрія Первозванного та чудовим кам’яним пам’ятником Святому Андрію Первозванному, на горі височіє прекрасна споруда синього кольору – пам’ятник архітектури, оточений великими березами та справжніми фруктовими садами. Ця будівля якраз і є одним із двох дитячих садків – з адресою Аскольдів провулок 5. Інший (5-Б) знаходиться зовсім поруч, однак його двоповерхова споруда розміщена далі від круч та надійно схована від сторонніх поглядів за величезними горіхами, яблунями, грушами, вишнями, черешнями та абрикосами.

Будівля № 5 в Аскольдовому провулку більше нагадує заможний маєток ніж дитячий садок

Такою райською красою можна було насолоджуватися до весни цього року. Дитячий садок за адресою Аскольдів провулок 5-Б (той що менше доступний стороннім поглядам через більший розмір своєї території та більш багату рослинність) належав у свій час все тому ж заводу "Арсенал". Можливо саме через це на початку ХХІ-го століття він перестав виконувати функції дитячого садка, і почав здавати свої приміщення в оренду. Хоча сусідній дитячий садок процвітав та був вщент переповнений дітьми. На початку року між жителями навколишніх будинків почали ширитися чутки про те, що нібито замість колишнього дитячого садка збираються будувати житловий комплекс. Однак більшість не вірила цим чуткам. Важко було уявити, що після скандального будівництва будинку на Грушевського 9-А, хтось наважитися на будівництво багатоповерхового житлового комплексу на місці дитячого садка та розкішного зеленого саду на вершині одного з печерських пагорбів, що високо здіймається над історичними місцями та християнськими святинями. Та й ще оточеного з різних сторін на відстані лише кількох десятків метрів діючим дитячим садком, Київським палацом дітей та юнацтва та існуючим житловим будинком. Дарма. У нас можливо все.

Одного ранку жителі будинку № 11-А по вулиці Січневого повстання, вийшовши у свій двір, зрозуміли чого вони варті насправді. На території рідного дитячого садка, який знаходиться на відстані метрів 20-и від їх будинку майже не залишилося жодного дерева. Наче одним змахом коси були знищені багаторічні зелені насадження. Кошмарний сон почав матеріалізовуватися. Територію майже повністю закрили від зайвих поглядів високим дерев’яним парканом – настала черга будівлі, де ще кілька років тому лунали веселі дитячі голоси. На сьогоднішній день за високим парканом не залишилося нічого, щоб нагадувало про колишню красу. Однак найстрашніше попереду.

На місці цього будівельного майданчика ще недавно був мальовничий сад де лунали дитячі голоси

Шістнадцятиповерховий "красень" буде височіти над стародавнім Дніпром. Що буде з пам’ятниками у його підніжжя? Що буде з сусіднім дитячим садком, з дітьми, які в нього ходять, дітьми, що займаються у гуртках та секціях Київського палацу дітей та юнацтва? Що буде з жителями 66-ти квартир будинку № 11-А? Що буде з Києвом і киянами? Яка різниця! Стоїть вже один "красень" замість печерського пагорба у кількох метрах від Київської фортеці, стоятиме й інший! Ще вищий! Ще ближче до однієї з найвеличніших православних святинь – Києво-Печерської Лаври, чия височенна дзвіниця за задумом пращурів повинна була виділятися на фоні інших споруд своєю величчю та нагадувати про вічне. Ще, і ще... Не вперше, і не востаннє.

"Святе місце порожнім не буває"

Так буде виглядати черговий "шедевр" київської архітектури

Р.S. Чи існує можливість хоч якось вплинути на дану ситуацію сказати важко. Існує свіжий позитивний приклад жителів Березняків. Можливо ще один – два приклади були в історії Києва. Але це винятки. Поруч із будівництвом в Аскольдовому провулку лише один невеликий житловий будинок № 11-А, де проживають здебільшого люди похилого віку, які не можуть вступати в бійки з бійцями охоронних фірм. Важко зібрати активістів, які б чатували в наметах. Важко знайти кошти на юридичну допомогу. Та навіть, якби було все по-інакшому, навряд вдалося б зупинити цей процес. Як стало відомо з компетентних джерел, в будівництві цього житлового комплексу зацікавлений один з високопосадовців нашої держави і до того ж дуже впливова й багата людина. І тут, залишається або "без надії таки сподіватись", або проявити свою громадську позицію, показати, що існує такий прошарок киян для яких не байдуже обличчя улюбленого міста, довести, що у Великого Києва ще є його серце і душа!

Віктор ЖЕРЕВЧУК