Коло питань, які вирішує заступник голови КМДА Ірена Кільчицька, доволі широке – медицина, торгівля, соціальна політика. Про те, що вдалося зробити столичній владі в цих сферах минулого року і які плани на наступний, пані Кільчицька розповідає в ексклюзивному інтерв'ю.
– Як змінилася ситуація в медицині?
– З приходом нової міської влади ситуація у галузі столичної медицини змінилася на краще. Заходи, здійснені Головним управлінням охорони здоров’я у рамках програм "Здоров’я киян" і "Турбота", дали свої результати – за більшістю показників Київ нині значно випереджає регіони. Це пов’язано з тим, що запрацювали програми, спрямовані на поліпшення медичного обслуговування. На охорону здоров’я з міського бюджету 2007-го виділено рекордну суму коштів – майже 2 млрд грн. До того ж нині будь-хто може зателефонувати за номером 051 і висловити свої побажання, а то й поскаржитися на роботу медиків. Запевняю, у кожному випадку розберуться та вживуть відповідних заходів. Люди переконалися в цьому самі й почали нам більше довіряти.
Нарешті відкрився Київський міський центр серця. Це перший в Україні медичний комплекс такого високого рівня, побудований коштом міста. Обійшовся він у 644,5 млн грн. Центр має унікальне устаткування, що дає змогу проводити складні кардіохірургічні втручання і навіть пересаджувати серце. Операційні відділення облаштовано за європейськими і світовими стандартами. В них встановлене новітнє обладнання, найвище за якістю і комплектацією ендоскопічне устаткування. Навіть повітря надходить туди стерильне.
– Ваші політичні опоненти звинувачували вас у рейдерській атаці на столичні медичні заклади. Наскільки ця ситуація відповідає дійсності?
– Вважаю, що рейдерське захоплення медичних закладів сталося раніше, за попередньої влади. Це стосується і земель, виділених під будівництво корпусів Центральної клінічної лікарні (колишньої Жовтневої), руйнування там клінічного й інших корпусів. Є таке поняття в кримінальному праві, як "злочин, зроблений з особливим цинізмом" – цей вислів доречний у цьому випадку. Що стосується стоматологічної поліклініки на вулиці Пимоненка, то рейдерську атаку на неї влаштували ще в 2003-му. Вона спрямована проти киян, які могли лікуватися там безкоштовно. З 2003 року послуги в цій стоматполіклініці надають лише за гроші, хоча вона залишилася комунальним підприємством. На устаткуванні, закупленому за бюджетні кошти, в будівлі, котра належить усім киянам, лікарі заробляли шалені гроші. Вони осідали в кишенях керівництва поліклініки замість того, щоб наповнювати столичну скарбницю. Там, де ми навели лад, де ввели новий менеджмент, надходження до бюджету збільшилися в п’ять разів.
– Яким досягненням найбільше пишаєтеся?
– Започаткуванням програми "Допоможи конкретній людині", в якій малозабезпечені сім’ї, люди з особливими потребами та похилого віку можуть отримати адресну благодійну допомогу від матеріально забезпечених киян не через фонди, а безпосередньо.
– Як змінилася ситуація в торгівлі?
– Тут найяскравіший приклад – ситуація зі столичними ринками. На Бессарабському, наприклад, нині припинили неофіційні побори. Усе сплачують тільки через касу, видається чек. Порівняно з минулим роком протягом однакового періоду надходження до бюджету зросли у 5 разів. На Володимирському – така ж ситуація. Поблизу цього ринку мали закрити будинок побуту. Та директор Володимирського згуртувала підприємців, які надавали побутові послуги, і перевела їх у приміщення ринку. Цим не тільки збільшила надходження до міської скарбниці від оренди площі, а й дала киянам змогу отримувати додаткові послуги. Житній ринок мав величезний податковий борг – понад мільйон гривень. Новий директор нині віддає ті борги, які нарахувала податкова. У Києві більше як 100 ринків, і лише 3 – комунальні. Ми змусили приватників встановити громадські туалети, провести реконструкцію. Особисто я взяла під контроль ринок на Харківському масиві, біля будинку побуту "Південний". Попри опір, змусили власників навести там лад. А ще відкриваємо нові гастрономи. Тільки в центральних районах – Печерському, Голосіївському і Шевченківському – запрацювали 45 продуктових магазинів.
– У Києві є проблеми з виплатою зарплати?
– Завдяки заходам, яких вжила міська влада та особисто мер Леонід Черновецький, у Києві наразі немає заборгованості із заробітної плати на комунальних підприємствах, що входять до сфери управління КМДА, так само як і в бюджетних установах та організаціях, що фінансуються з місцевого бюджету. КМДА у межах своєї компетенції постійно працює над погашенням невиплат зароблених коштів на підприємствах приватного та державного секторів економіки. Протягом 2007 року працівникам 115 підприємств та організацій міста виплачено боргів на загальну суму понад 9,3 млн грн.
– Леонід Черновецький оголосив 2008-й роком доброчинності. Що зробить міська влада?
– Уже розроблено план основних заходів, які фінансуватимуть за рахунок меценатів, комплексної програми "Турбота" і програми "Видатки фінансування міським головою соціально-економічних проблем". Мета "Турботи", яка діє в Києві уже не один рік, – вирішити невідкладні питання матеріально-технічного, медичного, соціально-побутового, торговельного та культурного обслуговування малозабезпечених киян. Загалом у 2007-му в рамках цієї комплексної програми місто виділило 869 млн грн, що в 5 разів більше, ніж у 2006-му. Наступного року плануємо ці витрати значно збільшити. Кошти підуть на надання адресної допомоги ветеранам, інвалідам, пенсіонерам, малозабезпеченим сім’ям, на оздоровлення дітей з малозабезпечених родин, хворих, дітей-сиріт, а також на придбання та встановлення електричних, газових плит і лічильників води для малозабезпечених, на утримання соціальних громадських організацій. Торік 420 тис. малозабезпечених киян отримували щомісячно доплати в 50, 75, 100 гривень. Ці суми також будуть значно збільшені у 2008 році.
