В інтерв’ю одному з українських друкованих видань Юрій Луценко повідомив, що за підсумками службового розслідування, було зафіксовано декілька випадків хабарництва комунальників і представників правоохоронців, які супроводжують евакуатори.

"Я виставив розвідку, зафіксував хабарництво серед своїх бійців і комунальних діячів. Своїх звільнив, а ті залишилися. Пишу в мерію, щоб прибрати цю систему, яка є незаконною і неефективною, тим паче, що паркування біля доріг карається по-іншому: штрафом або позбавленням прав", – сказав міністр.

Втім, повна відмова від евакуаторів можлива лише за умови скасування рішення Київради, яким, власне, їх і було впроваджено. Що, зрештою, усвідомлює і глава МВС.

"На жаль, є спільний наказ, узгоджений з Мінюстом, і я сьогодні цим наказом незадоволений, – сказав він. – Я вже кілька разів знімав міліцію з евакуаторів. Проте не можу порушувати існуючі підзаконні акти. Зараз Мінюст розглядає цю ситуацію, і якщо він відкличе цей нормативний акт, із задоволенням і негайно забороню міліції евакуювати автомобілі, щоб вона не займалася, відверто кажучи, напівкримінальною діяльністю, придуманою КМДА".

Цікаве твердження, чи не так? Особливо в тій його частині, де йдеться про те, що евакуатори займаються "напівкримінальною діяльністю". А це, мусимо визнати, справді так. Адже в Україні, як у правовій державі, будь-яке вилучення особистого майна у його власника може відбуватися лише за рішенням суду. А відтак, конфіскація (нехай і тимчасова) приватних автомобілів підпадає під пряму дію статті 289 Кримінального кодексу України – "Незаконне заволодіння транспортним засобом".

2 пункт цієї статті, зокрема, стверджує, що таке діяння, вчинене "за попередньою змовою групою осіб /…/ карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої".

Читаючи це місце у Кримінальному кодексі, так і хочеться вигукнути "Ти ж пак, та це ж саме про евакуатори!". Всі ознаки наявні: і група осіб, і попередня змова. А відтак фігурантами гіпотетичної кримінальної справи цілком можуть стати не лише виконавці вилучення автомобілів у особі правоохоронців та комунальників, а й депутати Київради попереднього скликання та чиновники КМДА – у якості організаторів злочину. Але все це лише теорія…

На практиці ж усі ці міркування розбиваються об сувору українську реальність, за якої підзаконні акти нерідко дієвіші, аніж сам закон. За тієї, звичайно, умови, якщо вони схвалені міністерством юстиції.

Приклад з життя: один юрист вирушав у службове відрядження за кордон. До літака залишалося кілька годин, і перед тим, як вирушати до "Борисполя", він заїхав до офісу однієї з компаній-клієнтів, аби підписати певні документи. Вийшовши звідтам через 40 хвилин, він виявив, що від його "Опеля" не залишилося й сліду. Факт сумний сам по собі, але його доповнювала ще одна прикра обставина: білет на літак і необхідні у відрядженні папери залишились в машині! І поки бідолашний юрист "розрулював" ситуацію, його літак успішно злетів у небо без нього…

Думаєте, він звернувся до суду із позовом про відшкодування моральних і матеріальних збитків? Аякже. На запитання про це наш юрист відповів одним словом: "Безнадійно!". Безнадійно саме через те, що робота евакуаторів була легалізована міністерством юстиції.

А між іншим, Київське міське управління юстиції ще 30 січня 2007 року оприлюднило свій висновок про те, що реєстрацію у Мін’юсті наказу київського міського голови "Про порядок примусового переміщення та блокування (розблокування) транспортних засобів, водії яких порушили встановлені в м. Києві Правила, затверджені рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 N 47/207", необхідно скасувати.

Аргументація у цьому висновку, здавалося б, неспростовна: згаданий наказ порушує статтю 56 Закону України "Про власність", де передбачається, що жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником правомірності щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов’язки. А також статтю 41 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Втім, віз і нині там…

Слів немає, боротися із заторами на дорогах потрібно. Але чи виконують цю функцію евакуатори? Однозначно – ні. Той, хто бачив, як вони працюють, підтвердить: під час вилучення автомобіля евакуатори створюють такі затори, що позмагатися з ними у цьому плані можуть хіба що ДТП. Тим не менше, київська мерія продовжує їх використовувати. Причина цьому проста: евакуатори приносять чималенький дохід до міського бюджету.

Адже вартість їхніх "послуг" у середньому становить 300-400 грн – у залежності від вартості евакуйованого автомобіля. Ви колись бачили, що евакуатор забирав припарковану у неналежному місці "копійку" або "Москвич"? Оце ж бо й воно.

Щоправда, і надто "круті" автомобілі вони намагаються не помічати – аби уникнути можливих неприємностей з їхніми власниками: хто знає, що за "цабе" катається у тому чи іншому "Лексусі" чи "Феррарі". А відтак, жертвами цього "муніципального рекету" стаємо ми з вами: представники середнього класу, для яких автомобіль вартістю у 20-30 тисяч "зелених одиниць" є максимумом можливостей. Дотуватимемо міську казну і надалі?