У середу, 2 квітня 2008 року, кияни провели під посольством Російської федерації акцію на захист гренландського тюленя під назвою "Медведєву - одяг без крові!".

Росія - єдина у світі країна, де все ще дозволена вбивати навіть новонароджених тюленів. У березні, незважаючи на хвилю масових протестів, в Архангельській області почався черговий сезон забою дитинчат тюленя.

У Росії до захисників тварин приєдналися навіть зірки шоу-бізнесу; російські школярі малюють тисячі зворушливих портретів бельків (дитинчат тюленів віком до 12 днів) із проханням не вбивати їх; екологи пропонують адміністрації області варіанти розвитку екотуризму, що повинен замінити варварський промисел.

Київська акція - вираження підтримки дій зоозахисників у Росії та в усьому світі. Аналогічні акції пройдуть невдовзі черговий раз у Санкт-Петербурзі та Москві. Учасники акції вважають, що проблема не менш актуальна і для України , котра експортує чи не найбільше хутра з РФ. Тому українській еліті необхідне чергове нагадування про неетичність деяких її "традицій".

На акції були присутні представники Дружини охорони природи "Зелене майбутнє", Національного екологічного центру, громадської ініціативи "Люди за права тварин" і просто небайдужі городяни, котрі розділяють погляди зоозахисників.

В активістів у руках були плакати з написами "Їм дають прожити всього 12 днів", "Він потрапить у центр світової моди - маленький і мертвий", "Це ЇХНЄ хутро, їхня шкіра, їхнє життя" та інші; присутні скандували лозунги "Хутро для тварин, а не для людей", "Кров - не фарба, з рук не змиєш" і "Бельки - клевые чуваки!".

Пікетники передали майбутньому Президентові РФ петицію й куртку в подарунок, щоби пан Медведєв не був змушений носити в холоди свою шубу з белька - фактично одяг зі шкурок дітей, забитих баграми.

Передачу прийняв старший радник посольства Юрій Пасютін. Він пообіцяв пікетувальникам, що "раз у нас демократія, то ми все передамо й ваші вимоги врахують", а також назвав вчинок активістів "благородною справою".

Те, що посольство прийняло передачу для Президента – унікальний випадок, з огляду на досвід двох попередніх гучних акцій київської громадськості, присвячених соціальним та політичним проблемам Російської федерації.

Активісти не розділяють оптимізму щодо того, що посилка прийде до адресата, але твердо знають, що кожний висловлений голос впливає на суспільну думку.

До речі, згідно з законами РФ, усі подарунки Президентові йдуть у казну держави.