"Знаєте, добре запам‘ятовуються або дуже сильні учні, або ті, які сильно насолили. До нас він прийшов вчитися у дев‘ятому класі. І я пам‘ятаю, що він був з "середніх": хлопчик здібний, але вчитися не хотів", - згадує вчителька біології харківського ліцею № 4 Валентина Сердюкова.

Саме у цьому нині педагогічному ліцеї отримав атестат зрілості Леонід Михайлович. А до того Черновецький вчився у середній школі № 36.

Нагадаємо, батько Черновецького був військовим, але жив із мамою Льоні, юристом Парасковією Гончаровою, недовго.

Вітчимом Черновецького став актор Харківського академічного драматичного українського театру імені Шевченка, професор-театрознавець Яків Азімов, який почав долучати пасинка до прекрасного.

"Був непосидючим, прогулював - траплялося. Та хіба він один такий? Хто у дев‘ятому класі не бігав з уроків? Вік такий...", - додає до характеристики Черновецького Сердюкова.

За абсолютну успішність Черновецького можна було похвалити з одного предмету - фізкультури. Вчителька також зауважила, що Льоня, якого однолітки прозвали Льопою, був дуже спортивним, постійно брав участь у шкільних змаганнях та естафетах.

Окрім того, за словами вчительки біології, у школі у Черновецького не було відбою від дівчат, хоча красунчиком він не був.

"Одна дівчинка його віку, яка вчилася на рік молодше, була у нього закохана. Така гарненька - і що вона у ньому знайшла? Бігала, виглядала, коли Черновецький йшов зі школи", - згадує Сердюкова.

Та сама дівчинка Аня, яка колись була закохана у Льоню Черновецького, тепер на 30 років старша, але з ніжністю згадує про колишні почуття.

"Він відтоді зовсім не змінився: і голос той же, й інтонації. Запам‘ятався тим, що міг за допомогою кулаків постояти за себе. Судячи з того, що користувався повагою серед хлопців, робив він це успішно", - зауважила Анна, лікар-невропатолог за професією.

Колишня однокласниця Леоніда Михайловича, Ольга, пам‘ятає Льопу.

"Я вчилася з Льонею останні два класи. А з іншої школи - чи то у восьмому класі його вигнали за неуспішність, чи то він її сам кинув, вирішив піти працювати…" - розповідає однокласниця.

"Коли він до нас прийшов, він був такий дорослий - старшим за нас на два роки, мені він здавався таким поважним. Вчитися не вчився, приходив на уроки, що називається, відсидіти. Хуліганом Льоня не був, але весь його вигляд казав: "я неформал, вільний художник". Здавався абсолютно безладним створінням", - додає до опису теперішнього мера його колишня однокласниця.

"Він був учнем, що називається, з характером. До вчителів, яких любив, міг прийти у костюмі та при краватці, а кого не поважав, заняття тих і зовсім не відвідував. Він був хоч і не відмінник, але дуже кмітливий. Ну і лідер, чудовий організатор", - розповідає Лариса Михайлівна Єфименко, вчителька Черновецького з фізкультури.

А ще колишня однокласниця Ольга зізналася, що вирізнявся Черновецький талантом смішити людей. Сміх "заразний, вибуховий" був: "Весь клас міг розвеселити анекдотом чи жартом. Сміх у нього не змінився досі".