18.05.2007 | 15:45 Ветлікарню знищили окропом

Сигналів "SOS" не почули в "Київенерго"

Пагорбкуватий ландшафт Києва та недбалість комунальних служб інколи створюють ситуації, схожі на виверження Везувію. 12 квітня близько 8:30 справжня "комунальна" стихія розігралася в центрі столиці, заподіявши велику матеріальну шкоду відомому в Києві салону для тварин "Добродій".

Уявіть собі жах ветлікарів при вигляді гарячої води, що раптом хлинула просто крізь стіни, швидко заповнюючи приміщення, перетворюючи його на лазню. Лікарі передусім зателефонували до ЖЕКу №608, на території якого міститься "Добродій", однак допомоги та підтримки не отримали.

Далі телефонували за списком телефонів, що обачливо висить тут на видному місці під заголовком "При пошкодженні трубопроводу, при затопленні водою". У цьому списку – телефони тепломереж "Київенерго", посадових осіб, головного інженера району з експлуатації труб, диспетчерів різних рангів...

Така обачність спричинена тим, що подібна ситуція вже трапилась тут у квітні 2002 року, щоправда, не в таких масштабах, як сьогодні. Скаржитися на "Київенерго" виявилося марним, тож, отримавши звичну відписку, довелося представникам малого бізнесу затягнути паски та своїм коштом зробити ремонт вартістю в 7 тисяч американських доларів.

Прислів'я радить дмухати на холодну воду, а що робити з гарячою, яка щомиті прибуває? Телефонували "добродійці" за своїм списком в усі названі вище служби, а там – повна байдужість і посилання подалі.

Тепломережі "Київенерго", що по вул. Жилянській, 63, які мали б зарадити у цій ситуації, вже встигли змінити номери телефонів, однак електронний голос у слухавці, замість назвати нові цифри, товкмачив, що такого номеру не існує. А живі голоси диспетчерів інших комунальних служб, які начебто покликані рятувати людей у таких екстремальних ситуаціях, також, немов роботи, відповідали байдужими голосами, що це не їхня ділянка, не їхня компетенція, і ніхто з них не порадив, куди ж конкретно звертатися!

Доки тривав цей комунальний "футбол", водяна стихія, не гірше від вогняної, стрімко продовжувала свою недобру справу. Вийшла з ладу телефонна лінія, вимкнулася електроенергія, а вода все прибувала. Їхні сигнали "sos" звучали так, наче справді у відкритому океані, а не в центрі столичного мегаполісу.

Лікарі продовжували дзвонити вже з власних мобільних, і тут з'ясувалося, що з тризначним номером "Київенерго" 088 мобільного зв'язку взагалі не існує!

Коли автор цієї статті прибула на місце події, то спробувала повторити дії потерпілих, засівши за телефон (лінія на той час вже була відновленою) й узявши до рук список служб, які мають прийти (і терміново!) на допомогу.

Передусім мене обурила цинічна байдужість, а то й відверта неввічливість комунальників. Враження було таке, що я телефоную до дикунів, яких не торкнулась цивілізація. (Нагадую: Печерський район, де трапилася ця біда, традиційно вважається найпрестижнішим у столиці).

Коли дійшла черга до номеру "Київенерго" 088, мене запевнили, що це саме той єдиний рятівний номер, на який я (а чи потопаючі з "Добродія") і повинні були зателефонувати в першу чергу. Однак це з'ясувалося лише після п'ятої спроби додзвонитися, оскільки зв'язок з ними обривався за три хвилини (таке в них правило!) і я мала справу щоразу з новим оператором.

Нагадаю, що мобільний телефон "добродійцям" у скрутний час не допоміг, і вони так і не отримали належної допомоги від рятівної служби "Київенерго", яка насправді чомусь називається інформаційно-довідковою. Прикметно, що телефон цієї замаскованої "служби порятунку" не відомий навіть комунальним службам, хоча вони мали б відчеканювати його й спросоння, коли їх "тероризують" потерпілі мешканці їхнього району. Я обдзвонила всіх друзів, серед яких чимало журналістів, і жоден з них не знав такого номеру. Усі вони телефонували б у ЖЕК -- диспетчеру (тут знову виникає рокове запитання про тарифи!).

Мені пригадалося, що є ще одна служба – з надзвичайних ситуацій, яка мусить цілодобово працювати при райдержадміністраціях. На той час повінь у салоні для тварин припинилася, та "добродійці" так і не знають, яка служба тихо перемкнула воду, а щоб вичерпати її з приміщення, довелося з'їздити в магазин та купити насос! Вже й підлога потроху підсихала, а у згаданій вище службі про цю надзвичайну ситуацію й гадки не мали.

Директор і головний лікар салону для тварин "Добродій" Оксана Нєдєліна ще не знає точної суми своїх збитків. Наразі відомо, що вийшли з ладу рентген, вартість якого 20 тис. доларів, ендоскоп – 6 тис. доларів, а ремонт приміщення цього разу обійдеться мабуть утричі дорожче, ніж минулого разу.

Зрозуміло, що й чотириногим пацієнтам було відмовлено в обслуговуванні, а це єдиний заробіток працівників закладу (це вам не будівельні фірми, й не Укрнафтогаз!). Салон "Добродій" справно сплачує податки, та про якість комунальних послуг свідчить ця історія.

Оксана Нєдєліна пригадує свої спроби добитися справедливості три роки тому, під час ще одного значного залиття (були й інші, менш істотні). На всі звертання з вимогою вжити заходів щодо уникнення затоплень до райдержадміністрації Печерського району та КП УЖГ "Печерськжитло", на балансі яких перебувають усі будинки цього району, вона отримувала однакову відповідь: винуватцем є "Київенерго", ви вправі звернутися до суду. А "Київенерго" посилало потерпілих на... ЖЕК.

Зараз "добродійці" самотужки потроху заліковують рани в прямому й переносному сенсі: дехто з них має опіки на ногах. Із сумом вони згадуюють чудових рептилій, які миттєво загинули від гарячої пари. Однак пишаються тим, що встигли евакуювати з салону трьох собак та одну кицю, колишніх вуличних бродяжок, які давно вже стали членами цього дружного колективу. Сьогодні "добродійці", попри все, продовжують лікувати домашніх улюбленців киян. Та хто відшкодує їм нанесену шкоду?

P.S. Не пройшло й місяця, як випробування водою для "добродійців" повторилося знову. Цього разу їм пощастило швидко відшукати ремонтників. Що чекає на них через місяць, через рік? Жалітися чи судитися з монополістом "Київенерго" – все одно що сперечатися з дощем та снігом. А розраховувати на справедливість українського суду – курей смішити. То ж доводиться представникам малого бізнесу самотужки вирулювати свого човна в океані тотального беззаконня та господарського безладу.

З місця події, Анжеліка КОМАРОВА