04.06.2007 | 10:02 У Києві знищують спортивні клуби для дітей

Чи здійсняться дитячі мрії через "Дитячі мрії"?

Або Київ без позашкільних дитячо-юнацьких закладів

Тож усе, що тільки бажаєте, щоб люди чинили вам, те саме чиніть і ви їм…

Ця мудрість живе на вустах багатьох… у декого вона оживає в серцях… Тема людських вчинків є актуальною незалежно від географічних, політичних, соціальних, вікових та інших чинників. Але особливого загострення вона набуває по відношенню до тих, хто не може себе захистити від аморальності вчинків – до дітей. Мораллю цивілізованого суспільства споконвіку є забезпечення й охорона прав дітей дорослими, але, як виявляється, не для всіх…

Так, Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення від 31.10.06 № 99 Про створення Комунального підприємства "Централізована система дитячо-юнацьких клубів "Дитячі мрії". Мета прийняття цього рішення, на перший погляд, благородна: "…впорядкування роботи підліткових і комп’ютерних клубів, діючих при ЖЕКах, запобігання поширення серед неповнолітніх відвідувачів хуліганства, наркоманії, тощо, а також розширення спектру послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді…"

Але виникає питання: на базі чого створюється підприємство? Відповідь дає п. 4 цього рішення "Передати майно дитячо-юнацьких клубів та приміщення, в яких вони розміщені, на баланс Комунальному підприємству "Централізована система дитячо-юнацьких клубів "Дитячі мрії" Шевченківської районної у м. Києві ради та закріпити за підприємством на праві господарського відання" (на хвилинку, це всі! дитячо-юнацькі клуби Шевченківського району – 1/10 частина міста Києва).

Здавалося б, нічого не сталося, просто змінилась організаційно-правова форма. Але давайте поглянемо, які наслідки буде мати таке рішення для наших дітей.

Юридична оцінка такого рішення викриває такі моменти:

1. Дитячо-юнацькі клуби належать до системи позашкільної освіти, їх діяльність регулюється ст. 53 Конституції України, Законами України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", постановою КМУ від 06.05.01 № 433. Зазначені нормативні акти виключають можливість існування позашкільного навчального закладу у вигляді комунального підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про позашкільну освіту" державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду.

А тепер поглянемо на п. 7.8 статуту цього Комунального підприємства, де передбачено право Комунального підприємства здавати в оренду, суборенду підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам приміщення, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності. Тобто створили підприємство, якому передали майно та приміщення усіх дитячо-юнацьких клубів району.

Чому цьому підприємству не почати "з нуля" і не вкласти кошти у створення нових позашкільних навчальних закладів? Наприклад, відкрити новий сучасний дитячо-юнацький клуб, оформити це юридично, перевести туди дітей і тільки тоді! передати приміщення існуючих клубів кому заманеться. Люди будуть лише вдячні! До речі, 29 років тому деякі з цих клубів спільними зусиллям створили самі батьки, тобто провели ремонт приміщень, обладнали. За свої кошти та кошти небайдужих до дітей людей!

Чому зараз хтось? хоче отримати все готове "задарма", а потім робити "зі своїм майном" все, що йому заманеться?

2. Утворення комунального підприємства передбачає, перш за все, отримання значних прибутків від його господарської діяльності (законодавчо це його основна мета), які підуть на утримання відповідного персоналу та інші господарські витрати.

Потрібно зазначити, що в клубах Шевченківського району діти займаються безкоштовно. Збереження безоплатного спортивного профілю діяльності такого комунального підприємства прибутків не принесе. Тому керівництво цього комунального підприємства або ж припинить спортивну діяльність і змінить її на щось прибуткове (ігрові автомати, більярдні, сауни, казино, кафе, бари і т.п.), або ж доведе комунальне підприємство до банкрутства, після чого воно за безцінь "приватизується" потрібними людьми.  Інших варіантів немає.

Найбільш вірогідно, що для цього комунального підприємства представниками влади передбачено саме такий план.  Чим будуть займатися наші діти їх не цікавить. Для них головне – гроші. Що дає підставу так думати? Те, що педагогічних працівників – керівників дитячо-юнацьких клубів попередили про звільнення з 6-го червня! Це перший дзвінок! А під час літних канікул, коли батьки з дітьми будуть відпочивати, вони тихенько "зроблять те, що їм! треба". Це небезпечний прецедент. У Києві 10 районів. Уявімо, що кожна районна влада прийме таке рішення. Це знищить систему позашкільної освіти столиці, тисячі дітей залишаться на поталу вулиці.

Мабуть, голосуючи за прийняття зазначеного рішення, депутати Шевченківської районної у місті Києві ради забули основні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Конституцію України та моральні засади суспільства.

Це звернення є публічним нагадуванням батьків – громадян України та мешканців територіальної громади. Шевченківська районна у місті Києві рада – це представницький орган місцевого самоврядування, виборний орган, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. У зв’язку з тим, що рішення порушує вимоги чинного законодавства, до прокуратури Шевченківського району м. Києва було надіслано колективну заяву громадян України – мешканців територіальної громади Шевченківського району міста Києва щодо опротестування вказаного рішення. Заяву підписали близько 2 000 батьків, діти яких займаються в позашкільних навчальних закладах – юнацьких клубах Шевченківського району м. Києва.

З прокуратури надійшло повідомлення від 22.02.07 № 105-07 з таким змістом: "за результатами перевірки прокуратурою Шевченківського району міста Києва до  Шевченківського районного суду м. Києва направлено позовну заяву про скасування рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 31.10.06 № 99".

В позовній заяві першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва зазначається: "…Дане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки воно прийняте із порушенням Конституції України та Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000… Враховуючи виявлені порушення Закону, які стосуються, насамперед, прав та суспільних потреб дітей, прокуратурою Шевченківського району м. Києва відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" вирішено звернутися до суду з даною позовною заявою". Позов містив вимоги про винесення ухвали про припинення дії рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 31.10.06 № 99, визнання його незаконним та скасування. Тобто прокуратура Шевченківського району м. Києва встановила факт  порушення закону рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.03.07 № 2а-53/2007 адміністративний позов було залишено без руху та надано строк до 20.03.07 для усунення недоліків згідно зі ст. 108 КАС України. Це нормальна юридична практика, коли повертають позовні заяви для виправлення помилок (заява складена не за формою, є технічні помилки, десь невірно вказано норми права тощо).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.07 № 2а-53/2007 адміністративний позов першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва повернуто. Як підставу повернення зазначено, що позовна заява складена з порушенням вимог 106 КАС України, а в доповненні до позову, яке було надано суду 21.03.07, вказані в ухвалі недоліки усунуто не було.

Що відбулося з прокуратурою Шевченківського району? Чому орган, який має "стояти на сторожі" законності, дає "відбій" своєму власному поданню? Залишаються без відповіді питання – що призвело до таких наслідків: некомпетентність, упередженість чи власна зацікавленість виконавця позовної заяви?

Жодних інших повідомлень або рішень по суті порушених у колективній заяві питань заявниками не було отримано. Натомість, після усних звернень до працівника прокуратури – виконавця позовної заяви, в усній формі була надана відповідь, що ніяких інших дій працівником прокуратури вчинятися не буде, що це "наші проблеми", а на заперечення з приводу того, що це і його проблеми, так як і його діти поряд з іншими будуть рости в Україні, було сказано, що його діти в цій країні рости не будуть.

4. Після викладених подій, з метою недопущення порушень прав дітей, ініціативною групою батьків та педагогів подано до прокуратури міста Києва та Генеральної прокуратури три скарги щодо викладених обставин. Одну з них було направлено для перевірки! до прокуратури Шевченківського району (це порушує ст. 7 Закону України "Про звернення громадян"), відповідь на другу скаргу містила інформацію щодо позбавлення премії працівника прокуратури Шевченківського району м. Києва (а як же головна функція прокуратури – усунення порушень законності?!), на третю батьки чекають відповідь…

Крім того, подано позовну заяву до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність прокуратури Шевченківського району міста Києва та зобов’язати опротестувати рішення Шевченківської районної у місті Києві ради…

Дітям важко пояснити мотиви деяких дорослих сердець, в яких бажання отримання прибутків породило поняття "чужі" діти. Діти не розуміють, чому їх мрії стали перепоною для мети дорослих. Діти не зможуть себе захистити, коли втілення дорослих цілей позбавить їх радості, зробить уразливими для бездіяльності, шкідливих та небезпечних для життя звичок, зруйнує цілеспрямоване майбутнє.

Сьогодні вони змагаються і перемагають в спортивних клубах, досягають успіхів в освітньо-культурних центрах, є творцями в мистецьких закладах. Що будуть робити ці діти завтра?

ШАНОВНА ЛЮДИНО, яка побачила ці рядки! Подумайте – Сергій Бубка, Віталій та Володимир Клички, Андрій Шевченко, Лілія Подкопаєва, Яна Клочкова, Олег Лісогор та інші починали саме у звичайних спортивних закладах. Ті діти, батьки яких не мали змоги оплатити навчання в елітних навчальних закладах – є сьогодні славою України.

Ми маємо допомогти хоча б тим, щоб зберегти для наших дітей те, що є.

Саме ВИ, розповсюдивши цю інформацію, можете допомогти не допустити ситуації, за якої блиск захоплення в очах дітей переросте в блиск хворобливої залежності від "розважальних" ігор, алкоголю, наркотиків…

Просимо Вас задіяти Ваші повноваження для допомоги дітям, яки займаються в спортивних клубах та інших позашкільних навчальних дитячих закладах.

Допоможіть ДІТЯМ!

_______________________________________________________

Додаткову інформацію та документи можна подивитися за адресами:

www.ditki.land.ru/doc.rar (документи)

http://novy.tv/reporter/ukraine/2007/04/26/19/29.html (репортаж)

http://video.novy.tv/reporter/reporter_2007_04_26-12.wmv (відео ролик, 8,1 мб)

Телефони для зв’язку: 440-40-85, 8-096-488-12-75 Ганна Дмитрівна (старший педагог дитячих клубів); 8-067-985-46-21 Світлана Вікторівна (юрист)