18.07.2007 | 16:55 Мар’яна ВОЗНЯК Не-політична не-агітація за бюджетний кошт

Піарактивність перших зрозуміти не важко – на носу вибори. А от рекламний вихід останнього насторожує. Невже мер всіх киян теж в очікуванні перевиборів, чи він просто включився в процес, не бажаючи пасти задніх? Яка б не була відповідь, ясно одне: передвиборна лихоманка вже захопила уми і серця політиків. Питання - наскільки це вчасно?

Якщо вірити останньому указу гаранта конституції, то дочасні вибори мають відбутися 30 вересня. Отже, до офіційного старту передвиборної кампанії ще принаймні два тижні (на весь агітаційний період дається 60 днів).

Тоді як же розцінювати всі ці яскраві заклики: "Перевибори будуть – Справедливість перемогла", "Правда переможе" тощо?

Із Закону "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" можна зробити висновок, що політична реклама перетвориться на передвиборну агітацію після того, як партії зареєструються у ЦВК або, принаймні, подадуть заяву на реєстрацію, тобто стануть суб’єктами виборчого процесу, які і мають право агітувати.

Тому сьогоднішні політичні ролики та політичну рекламу на бігбордах швидше за все можна розцінювати як звичайну комерційну рекламу: платиш за рекламні площі – розміщуєш матеріал. Але все не так просто. Наші політики звикли користуватися щедрістю вітчизняних медіа-ресурсів, ховаючи свою пропаганду під личину безкоштовної реклами. І роблять це, потрібно зауважити, надзвичайно майстерно. Чого тільки вартий "соціальний" ролик Президента.

Навіть Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, провівши експертизу, назвала його соціальною рекламою. У коментарях "Телекритиці" член Нацради Ігор Курус розповів, як саме розглядався президентський ролик:

"Коли до нас прийшов цей ролик, ми розглядали його під кутом виконання положень Конституції України, де записано, що Президент може звертатися з посланням до народу України та до Верховної Ради… Комерційна реклама, умовно кажучи, – це реклама, яка має на меті заробляння коштів. Прихована реклама – це реклама, що подається під виглядом інформації, але має на меті знову ж таки отримання коштів. Порівняльна реклама – це реклама, де інформація поєднується з чимось. А соціальна реклама не має на меті отримання прибутку і повинна зважати на соціальні показники. Саме тому ми розцінили ролик як соціальну рекламу, бо він підпадає під статтю першу і 12-ту закону "Про рекламу".

Продовжуючи аналіз ролика, Нацрада розглянула можливість його приналежності до політичної реклами: "Тут є символіка, але це не лише символіка "Нашої України". Тут присутня символіка різних політичних сил, це такий собі історичний екскурс президентських виборів. Далі є звернення глави держави – це звернення до народу України у певній формі. В цьому випадку – у вигляді реклами. А оскільки Президент не є політичною силою, нашими фахівцями був зроблений висновок, що цей матеріал найбільше відповідає такому поняттю, як соціальна реклама – в розумінні статей 1 та 12 закону "Про рекламу".

Керуючись такою логікою, і ролик прем’єра можна визнати соціальною рекламою. Проте, за словами заступника голови Верховної Ради V скликання Миколи Томенка, інформаційні ролики Секретаріату Президента створили доволі небезпечний прецедент:

"Коли фактичній політичній рекламі від імені Президента Нацрада дала визначення соціальної реклами (хоча ст.12 діючого Закону про рекламу передбачає, що "соціальна реклама не повинна містити посилань на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать рекламодавцю соціальної реклами"), то було зрозуміло, що створюється небезпечний прецедент, яким скористаються і опоненти пропрезидентських сил", - зауважив Микола Томенко.

Отже, дешево і сердито. Перші особи нашої держави, особливо не переживаючи з приводу ефірних розцінок, розміщують соціальну рекламу з такими собі ненав’язливими закликами.

Лідери опозиції Юлія Тимошенко і Юрій Луценко теж соціально піаряться на загальноукраїнських каналах. Хочеться вірити, що за власні гроші, а не за бюджетні.

Особливістю великих міст і зокрема столиці є яскраві лайтбокси і величезні бігборди. Варто тільки подивитися на рекламу столичного мера. На думку авторів ідеї, перехожим тільки здається, що це реклама особи, насправді це акція, спрямована на підняття рейтингу муніципальної газети "Хрещатик".

Ось як пояснив це радник київського міського голови Казбек Бектурсунов:

"Мы думали, честное слово думали, а не дать ли нам для интереса к примеру первую полосу с подбитым Кличком и было бы смешно. Но потом мы подумали, что у нас ведь диалоги, жизнь в Киеве должна быть позитивной".

Видно, найпозитивнішим у Києві є обличчя чинного мера.

Керівник асоціації зовнішньої реклами Артем Біденко так прокоментував це явище "5 каналу":

"Інформація ця передбачає розміщення бренда і розміщення головного слогана посередині, на рівні людського погляду. Там є певний кут в 30 градусів, в який сприймається і це рівно із середини цього сіті-лайта приблизно 80 сантиметрів від середини. Все, що розміщено зверху і нижче, сприймається тільки периферійним зором. Маємо типове зображення політика, типовий слоган і десь захований бренд, який використовується...я не знаю, для чого".

Заощадливість і далекоглядність столичного мера просто вражають. Своєю псевдорекламою він вбиває зразу двох зайців: і себе піарить, і муніципальне ЗМІ підтримує, і все за бюджетні гроші. Підконтрольні йому засоби масової інформації хоч-не-хоч мусять надавати площі під таку безкоштовну рекламу. І ніхто не зважає на те, чи рейтингові подібні фотографії і матеріали, чи ні, як у випадку з припиненням трансляції пленарних засідань Київради. Головне, щоб мер був задоволений.

Не шкодує грошей на рекламу і Луценко. Обкладинка глянцевого видання "Публичные люди" коштує не мало. Зразу видно – війна за Київ буде серйозною.

Що стосується месиджів, решта потенційних суб’єктів виборчого процесу майже не здивувала.

Команда чинного прем’єра побудувала ролик на традиційному протиставленні: вони ("збанкрутілі помаранчеві лідери") - погані, Віктор Янукович – хороший.

Президент виступив у новій ролі жорсткого лідера – "Круглих столів більше не буде. Будуть вибори".

Як показують останні соціологічні дослідження, такий образ Президента припав до душі нашим громадянам. Про непостійність характеру глави держави навіть боюся думати. Юрій Луценко продовжує завойовувати цільову аудиторію БЮТ: "Правда переможе" (проти торішнього БЮТівського – "Справедливість переможе"), але наступає на ті ж граблі.

Хто ж не давав справедливості перемогти під час керування Юрієм Віталійовичем головним міліцейським відомством?

Здивувала Юлія Володимирівна. Хіба можна піднімати народ під меланхолійну музику та констатацію – "Справедливість перемогла"? А ось "Вона здобуде трон по праву" - а ля прогноз Нострадамуса на 2007 рік з абсолютно непрозорим натяком на лідеру БЮТ просто таки вражає своїм "креативом".

Простота – сестра таланту, підтверджує "мер усіх киян" Леонід Черновецький. Орлиний профіль і очі, що вдивляються у світле майбутнє – таким зображений столичний мер на лайтбоксах. На одних –він намагається посміхатися (певно, своїм виборцям), на інших – серйозний і замислений (а як же, день і ніч вирішує проблеми міста). Вузол краватки розпущений, піджак тримає на плечі. Дуже вже ця характерна поза нагадує недалекі часи радянського минулого. Такий собі секретар міськкому. А от слоган теж не новий. Мешканці столиці ще пам’ятають "щире" звернення Леоніда Михайловича: "Я ваш мер, кияни".

Але якщо минулого року Черновецький намагався переконати в цьому киян, то тепер реклама спрямована безпосередньо на самого мера. Не випадково лайтбокси розміщенні вздовж дороги, якою зазвичай він їздить на роботу.

Поки одні переконують у своїй правоті народ, а інші самих себе, народ не мовчить, а ось, що про все це думає.

Вікторія Загорулько, менеджер з продажу:

"Таке враження, що ми живемо в умовах перманентної передвиборчої кампанії, не встигли оговтатися від навали бігбордів і агітаційної макулатури 2006 року, як тут знову. Таке враження, що це ніколи не закінчиться. Я думаю, що це все настільки втомило киян, що надмірна концентрація щитів із обличчями тих, хто вже добряче намусолив очі, їх не врятує. Коли я йду на роботу, то мене постійно вітає великий щит із напівкислим обличчям Черновецького з написом "мер усіх киян", і хочеться чимось пожбурити, а потім стає шкода Льоню, бо розумію, що таке бажання виникає майже у всіх, але деякі рішучіші щодо їх втілення".

Михайло Остап’юк, будівельник:

"Ну, це звична справа: під вибори завжди з’явлються плакати, щити, агітаційні ролики на радіо і телебаченні. Я на це просто не звертаю уваги. Кожен робить свою роботу: вони свою, а у мене своєї вистачає".

Олександр Оксимець, коректор:

"Особисто на мене ці бігборди жодного враження не справляють, я просто не звертаю на них уваги. Як і раніше, на них зображені переважно миловидні та розкручені чоловічі та жіночі обличчя, які мають привернути увагу виборців. Однак більшість з них лише ведуть за собою зграю політиканів, які використовуватимуть владу у власних цілях. Прикро, але це стосується як "влади", так і "опозиції". Оскільки гідних політсил і досі немає, обирати доведеться менше зло".

А ось що думають політики та чиновники:

Дмитро Андрієвський, депутат Київради:

"Майже місяць тому Черновецький "організував" прийняття рішення про створення "Київського медіа холдингу". Кияни вже відчувають наслідки такого кроку. Припинено трансляцію пленарних засідань Київради. Комунальні ЗМІ використовуються для підтримки рейтингу мера, що падає кожного дня. Що ж, коли не можна похвалитися реальними справами з покращення ситуації у столиці, залишається одне – самовпевнено назвати себе мером усіх киян. Але навряд чи хтось в це вірить".

Начальник Головного управління з питань реклами Борис Максимець:

"Я не можу коментувати, чи є реклама "Мер всіх киян" соціальною. "Київреклама" не втручається у зміст самої реклами - про це дбає Головне управління внутрішньої політики КМДА.

Зорян Шкіряк, депутат Київради:

"Черновецький ніколи не був мером усіх киян. Він завжди був заангажованим мером купки підвласних йому депутатів".