06.07.2007 | 15:35 В боротьбу за Голосієво включився Кабмін

4 липня 2007 року в приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища відбувся круглий стіл на тему: "Національний природний парк "Голосіївський": проблеми та перспективи створення". Організаторами виступили громаські організації "Всеукраїнська екологічна ліга" і Спілка "Порятунок Голосієва".

Круглий стіл зібрав представників громадськості, керівництво Державної служби заповідної справи України, представників всіх природоохоронних органів Києва та Київщини, а також землекористувачів окремих ділянок майбутнього національного парку. В ході дискусії було вироблено пропозиції учасників до керівництва Міністерства, чиїми силами організовується створення НПП.

Причиною проведення круглого столу стало те, що в середу, 27 червня Кабінет Міністрів України погодив проект Указу Президента України про створення Національного природного парку (НПП) "Голосіївський". Таким чином, питання створення парку, подолавши 19 років життєвих перепетій, незабаром може вийти на фінальну пряму свого шляху – на підписання Президентом.

Статус НПП є одних з найвищих заповідних статусів, які можуть отримати цінні природні території в Україні. Національний природний парк має певне зонування, зокрема в ньому виділяється рекреаційна зона, де дозволено регульований відпочинок, проте заборонено будівництво і інші заходи, що можуть зашкодити природі.

Процес створення НПП у Голосіївському районі Києва триває ще з 1980-х років і передбачений Загальнодержавною Програмою формування національної екологічної мережі України до 2015 року. Реальна відмашка розпочати створення НПП була дана на сесії Київради 9 березня 2006 року.

Круглий стіл відкрив для учасників різні сторони проблеми створення НПП. Головною на даному етапі проблемою є те, що НПП проектується на великій площі, поділеній між колосальною кількістю землекористувачів.

Частина землекористувачів категорично проти входження їх земель у НПП. Для частини з них мотивація очевидна – вони бажають віддати свої землі під елітну забудову і отримати з того прибуток.

Такими є, наприклад ТОВ "Агрокомбінат "Хотівський", що орендує землі на території Києва. Проте, виявилось, що для інших землекористувачів, наприклад Національного аграрного університету і астрономічної обсерваторії НАН України проблемою є лише їх непоінформованість про те, який статус матимуть їх землі після входження в НПП. В ході круглого столу ці незначні проблеми були вирішені.

Важливо і те, що серед виступаючих були професійні юристи та біологи, що змогли роз’яснити іншим учасникам усі непопрозуміння та широко висвітлити важливість створення НПП.

Актуальність створення парку саме зараз викликана тим, що в останні роки і навіть місяці дуже сильно прискорився процес забудови київських земель. Можна сміливо стверджувати, що якщо НПП "Голосіївський" не створити зараз, через рік - два територія, на якій його можна створити зменшиться в кілька разів.

З півночі на Голосіїв наступає забудова Києва, з півдня - підпирає гідронамив і Котеджі у Конча-Заспі та Ходосівці. Та очевидно, парк таки буде створено цього року.

Одним з найбільш позитивних моментів круглого столу стали виступи, присвячені питанню розширення майбутнього НПП.
Та площа (4521,29 га), на якій НПП створюється зараз – лише перша черга. Фактично створення Національного парку відбувається в межах існуючого в Києва Регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Голосіїв". Здавалось би різниця не велика – ті самі землі, лише інший статус і назва. Та насправді різниця колосальна.

Адже Національний парк створюється Указом Президента і після створення підпорядковується Міністерству охорони навколишнього природного середовища. У випадку з РЛП, що має місцеве значення, Київрада може як створити його, так і ліквідувати. І абсолютно так само, рішеннями Київради реально вирізаються фрагменти з РЛП "Голосіїв" і віддаються під забудову.

Коли ж ці землі отримають національний статус, вони автоматично перестануть підпорядковуватись Києву. Після цього, жоден шматок Голосіївської природи не зможе бути рішенням Київради відданий нікому. Буде створена адміністрація НПП і землі будуть передані їй у постійне користування.

Проте, чудова для природоохоронців новина про те, що Кабмін погодив проект Указу Президента комічним чином поєдналась із і іншою подією, яка одночасно із цим відбувалась в стінах Київської міської ради.
Можемо зазначити, що 27 червня стало таким собі перетягуванням канату. Кабмін тягнув у бік створення НПП, а Київрада – в бік забудови (поки ще НПП не створили)

Останніми днями значно посилився ажіотаж навколо земель майбутнього Національного природного парку. Так, на сесії Київради 26 червня було прийняте рішення віддати на торги дві цінні природні ділянки (ліси), що повинні входити у створюваний нині НПП "Голосіївський".

Постраждали ділянки в парку "Покал" (38,3 га) та лісове урочище "Бичок” (54,3 га). Між усім, урочище "Бичок" вже зараз має заповідний статус. Обидві ділянки не лише передбачені до включення у НПП, а є зеленими зонами загального користування, що засвідчено Генпланом Києва і Програмою розвитку зеленої зони Києва до 2010 року.

Таким чином, жодних законодавчих підстав продажу цих земель під забудову Київрада не мала, проте депутати промерської більшості таки домоглись прийняття цього протиправного рішення. Проект рішення не пройшов погодження екологічних служб і Постійної комісії Київради з питань екологічної політики. Та хіба в наші часи це проблема?

Крім того була і спроба віддати на торги 91,6 га (7 ділянок) по обидві сторони Столичного шосе. Депутати не приховували, що оволодіння цією землею – особиста мета одного з депутатів Блоку Леоніда Черновецького.

Для тих, хто не дуже в курсі справ, варто додати, що "Столичне шоссе" є адресою більшої частини лісів Голосіївського району Києва та Конча-Заспи, які у повному складі повинні увійти у НПП.

Депутат від Партії Регіонів Олександр Богатирьов намагався проштовхнути питання про виділення 240 га в Конча-Заспі, що також має повністю увійти до складу НПП "Голосіївський".

Ця колосальна ділянка незайманих заплавних земель планувалась до передачі ТОВ "Лісове містечко" (по даним київської преси – підприємство "одного" з членів Кабміну, на прізвище Богатирьова). Відразу чесно заявлялась, що ця земля є заповідною... і як заповідна чомусь має бути переданою в "регіональні" руки з метою догляду.

Більша частина заплавних луків і лісів Конча-Заспи входить до складу ландшафтного заказника "Жуків острів". За своїм статусом, заказник не повинен мати адміністрацію і не має зонуватись, чого так палко жадають в Київській міськадміністрації.

При цьому, прилеглі до заказника землі в Київській області і частково в Києві є найдорожчою зоною елітної котеджної забудови, що також називається "Конча-Заспа". Частина земель заказника "Жуків острів" незаконно забудовується котеджами, що на даному етапі не вдалось зупинити силами природоохоронних служб та громадських організацій.

Тому передача цієї ділянки для охорони неприпустима навіть з огляду на природоохоронне законодавство. І це вже не говорячи про те, що Конча-Заспа – головна зона елітної котеджної забудови і ясно, припускати, що регіонали візьмуть 240 га цих земель дійсно для їх охорони – безглуздо. Рішення не прийняли і його повторне проштовхування прогнозують на наступну сесію.

Прецеденти дерибану земель, передбачених для створення НПП були і раніше. Так, в межах Голосіївського лісу активно набирають поверхи недобудовані "свічки", на гроші міста розробляється Детальний план території селища Чапаєвка, що добряче з’їдає шматок Голосієва в урочищі Володарське і навколо нього, ділянки заплави р.Віта передбачені для надання товариству індивідуальних забудовників "Оберіг"... приклади можна продовжити.