07.01.2008 | 13:43 Якою буде карта Києва наприкінці 2008 року?

Обласна влада розуміє, що земля, яка межує зі столицею, коштує надзвичайно дорого, і жодним сантиметром не хоче поступатись Києву. Тобто не дозволяє розширювати столицю за рахунок земель області.

Схема приміських лісів Києва

На жаль, проблема цим не вичерпується, адже в межах самого Києва є величеньке кільце приміських лісів: 17 000 га Дарницького ЛПГ, 15 000 га Святошинського ЛПГ і 5 000 га ЛПГ "Конча-Заспа". Тобто лісопаркові господарства Києва загалом займають територію 37 000 га. Цього цілком достатньо, щоб ціною природного стану розгорнути будівництво кількох потужних житлових масивів. У 2003–2007 роках Київська міська рада роздала під забудову значну частину парків, а кількість автотранспорту в місті зросла до небачених розмірів. Тепер наявність чистого повітря в Києві залежить переважно від збереження приміських лісів. Навколо Києва практично немає лісів, окрім тих, які безпосередньо входять до його складу. Це фактично все, що є. Тому знищення цих лісів призведе до значного погіршення екологічного та санітарного стану столиці, не говорячи вже про шкоду для самої природи, на чому ми зупинимось трохи далі.

Саме до знищення київського лісу ведуть і розширення Києва, і політика Київської області. Вже забудована значна частина земель, що безпосередньо примикають до міської смуги. Активно знищуються ліси Обухівського району (навколо м. Українка, с. Плюти, с. Безрадичі, смт Козин та інших).

Забудова лісу, що планується на ДВРЗ

В самому Києві роздаються ділянки навколо Святошинських ставків (ТОВ "Літораль"), навколо ДВРЗ та селища Биківня (під приватне житлове будівництво). Навіть нещодавно створений Національний природний парк "Голосіївський" дедалі частіше потерпає від забудов. Наразі стало відомо про те, що на його території планують спорудження Всеукраїнського центру здоров’я захисту матері та дитини. Національні природні парки створюються Указом Президента України. Таке будівництво стане порушенням Указу Президента від 27.08.2007 "Про створення Національного природного парку "Голосіївський". Проте до цих пір Президент Ющенко навіть не прореагував на звернення Спілки "Порятунок Голосієва" з цього приводу. Подібна практика в Києві відома давно. Наприклад, нещодавно за рахунок лісових площ було зведено Всеукраїнський центр серця. Аналогічно, за рахунок лісів, в Києві будують церкви (наприклад, у Биківні або у Лісопарку партизанської слави), транспортні розв’язки (за рахунок лісів навколо Харківської площі), торгівельні центри (проект корпорації ІКЕА) і найчастіше – рекреаційні комплекси. Лише Святошинське ЛПГ за останній рік "обзавелось" рекреаційними базами "Рибальський рай" та "Літораль" і кількома дачними масивами для працівників різних установ (у т. ч. садовим товариством "Пуща-Водиця" на вул. Лісова). Ходять чутки, що серед них і Київська природоохоронна прокуратура. Існують і чутки про те, що потужний дерибан лісу для депутатів самої Київради, який не вдався в 2005 році у Пуща-Водиці і був викритий тодішнім депутатом Віктором Іванченком, буде тепер "повторений" в Конча-Заспі біля с. Мриги.

Дерибан заказника для ТОВ "Рибальський рай" в "Пуща-Водиці"

Таких прикладів можна наводити ще багато. Справа не у конкретних випадках, а у тенденції, яку кожен наступний приклад лише підтверджує. Факт у тому, що Київська міська рада більше не соромиться дерибанити приміські ліси і це продовжуватиметься далі. На тому, що ця тенденція починає все частіше проявляти себе в політиці міської ради, наголошує і голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики Анатолій Коваленко.

Достатньо поглянути хоча б на останню сесію Київради 2007 року. Більшість відгуків ЗМІ про цю сесію стосувались безпардонного дерибану лісу. Так, цілих 30 га лісів "Пуща-Водиці" передано хокейному клубу "Сокіл", що будуватиме спортивно-оздоровчий комплекс з льодовим стадіоном. 13 га ландшафтного заказника "Пуща-Водиця", тобто власне природно-заповідної території з віковими дубами, передали до складу земель ТОВ "Рибальський рай". Це Святошинське ЛПГ. Ще 6 га броварських лісів незабаром перетворяться на ресторан, готель і житлові будинки ТОВ "Будівельні технології груп". Це Дарницьке ЛПГ. І в ЛПГ "Конча-Заспа" міськрада передала овочевій фабриці (!) під житлове будівництво урочища Самбурки, Китаєво і Болгарське, які є частинами Голосіївського лісу.

Відомі й інші наміри, наприклад, в селищі Биківня планується передача ділянок для приватного житлового будівництва за адресою вул. Путивльська 1-в, г, д, е, що є кварталом 58 Дніпровського лісництва. Паралельно з цим розробляються Детальні плани території окремих районів та житлових масивів Києва, в яких "передбачається" забудова лісу. Таким є затверджений нещодавно ДПТ Дарницького району і таким буде розроблюваний нині ДПТ с. Чапаєвка, розширення якого планують саме за рахунок лісу (ур. Володарське та НПП "Голосіївський").

Не менш шокуючою була й попередня сесія. ТОВ "Еквілібріум трейд" отримало ділянку лісу Конча-Заспи вздовж Надніпрянського шосе. Незабаром тут виросте "готельно-торгівельний комплекс". А ТОВ "Будівельний міжгалузевий альянс" під спорудження житлових будинків виділили 40 га в урочищі Горбачиха поряд з Трухановим островом. Це теж ліс.

Всі питання на обох сесіях винесені на розгляд з голосу, і всі вони не проходили погодження Постійної комісії з питань екологічної політики. Останнє засідання Постійної комісії у 2007 році, що проходило 25 грудня, повинно було розглянути ще кілька дерибанів лісів. Але доповідачі не з’явились на розгляд своїх питань. Мабуть, вирішили, що без погодження Постійної комісії "якось спокійніше".

Після кожного наступного дерибану в Києві лишається все менше землі, і вона встає ще дорожче. І навпаки – чим дорожче стає земля, тим більше вона провокує чергові дерибани. Та ось ми підійшли до критичної точки. Крім приміських лісів, в Києві не лишилось значних земельних ділянок.

Ліси Києва мають дуже вагому екологічну роль. По-перше, значна їх частина має статус природно-заповідних територій. Серед них приблизно 15 дрібних об’єктів і такі великі, як лісовий заказник "Межигірсько-Пуща-Водищинський" (1892 га), що практично повністю поглинає територію однойменних лісництв і, власне, Національний природний парк "Голосіївський", що включає до свого складу 5400 га лісів Голосіївського району міста – практично все ЛПГ "Конча-Заспа".

Забудова лісу навколо Харківської площі (проект)

Дуже важливо сказати і про роль приміських лісів Києва в Національній та Пан-Європейській екологічних мережах. Справа у тому, що через Київ проходить Дніпровський екологічний коридор – шлях, яким здійснюються сезонні міграції більшості європейських птахів. Знищення цих шляхів стане порушенням низки природоохоронних конвенцій та міжнародних угод, ратифікованих Україною. Підписуючи ці конвенції і в першу чергу Боннську конвенцію "Про охорону мігруючих видів птахів у Європі", Україна зобов’язалась охороняти мігруючі види і шляхи їх міграції на своїй території, а не знищувати їх.

Крім власне забудови, є ще один шлях, яким Київ знищує свій ліс. Як відомо, ліси Києва – особливі. Не лише тому, що за вимогами Лісового кодексу України вони є "лісами 1-ої групи" – особливо цінними лісами. Ще вони особливі тому, що підпорядковуються… "Київзеленбуду" – структурі, відомій своїм безпардонним нищенням природи і 100%-вою безхребетністю та відданістю наказам зверху. Саме за рахунок підпорядкування "Київзеленбуду" наразі з'явився окремий напрямок нищення лісу. Це створення буферних парків.

За генпланом Києва та Державними будівельними нормами України, на одного киянина повинно припадати 20 кв. м зелених зон загального користування, тобто таких, в яких можна відпочивати. Реально ж станом на 2002 рік Генплан зафіксував всього 16,5 кв. м зелених зон на одного мешканця. Очевидно те, що зелених зон в Києві не вистачає. Тому була придумана афера – буферні парки. Насправді буферний парк – це не зовсім парк. Тобто зовсім не парк. Це частина приміських лісів, яка формально оголошується парком. При цьому юридично кількість парків в місті зростає. А фактично в центрі міста зелених зон все одно стає менше і менше. Створення таких парків за рахунок лісу тягне за собою купу негативних з біологічної та екологічної точок зору моментів. Будучи відданими в руки "Київзеленбуду", ділянки лісу будуть впорядковані на манер парків, тобто в них розчистять повалені дерева, підлісок, високі трави, чагарники, збудують мережу доріжок та інші елементи інфраструктури. Знищення ярусності лісу практично на 100 % призведе до збіднення видового складу флори лісу. А знищення кормової бази та розмаїття екологічних ніш стане причиною зникнення фауни. Буферні парки стануть мертвими ділянками лісу. Та грошей на їх створення (а фактично – на розчистку лісу) "Київзеленбуд" бажає чималенько. Так, на створення буферного парку "Біличі" "треба" 11,5 млн грн, буферного парку на вул. Олекси Довбуша – 2,5 млн грн, буферного парку, що прилягає до житлового масиву Виноградар, – 15,2 млн грн. А на створення вже існуючого буферного Парку партизанської слави – 18 млн грн. Такі цифри закладені у Програмі охорони навколишнього природного середовища у м. Києві на 2008–2011 роки.

Садове (!) товариство "Пуща-Водиця"

Розташування цих майбутніх парків на периферії міста також придумане не просто так. Наразі вже відомо: буферний парк "Біличі" запланований таким чином, що він стане фактично парком навколо ділянки, виділеної для будівництва ТОВ "Літораль" (ми вже згадували про нього вище). Виходить так: за кошт інвестора шмат лісу знищується для будівництва елітної бази відпочинку, а місто ще за 11,5 мільйонів (цього разу – бюджетних) облаштовує ліс навколо цієї бази. Дуже цікаво (?).

Проте найбільша загроза, яка зараз нависає над приміськими лісами Києва, криється зовсім в іншій галузі – транспортній. Навколо столиці планується спорудження нової кільцевої дороги. Наразі існує кілька абсолютно різних її проектів. Жоден з них поки не затверджений, хоча окремі фрагменти дороги вже будуються (наприклад, два – у Бориспільському районі Київщини). І проблема вибору остаточного проекту дороги криється не у доцільності архітектурних розробок того чи іншого варіанту, а у тому, що багато населених пунктів області дуже хочуть, щоб кільцева пройшла поряд з ними. Земля в усіх селах, біля яких повинна йти дорога, відразу підскочить в ціні… Далі зрозуміло. Тому всі пропонують свої версії проходження майбутньої траси. Бориспільський район навіть почав будувати її фрагменти, розраховуючи на те, що дорогу просто доведеться вже прокладати по них, оскільки це вже буде дешевше. Втім будівництво цієї дороги неабияк торкнеться і приміських лісів Києва. Тим більше, від неї збудують ціле павутиння доріг, що зв’яжуть її з столицею. Більшість з них пройдуть лісами. І ціна землі в них так само підскочить до небачених висот. Передбачаючи це, Київрада вже виділила по кількадесят гектарів лісу на всіх виїздах з Києва. Поки це начебто передбачається для будівництва транспортних терміналів, та схоже, що для незабаром ціна цих ділянок буде зависока для транспортного терміналу. Таким чином і кільцева, і всі з’їзди з неї скоро обростуть інфраструктурою і кварталами забудови. Це знищить значні лісові площі та фрагменти приміських лісів, унеможлививши вільне пересування тварин через них.

Один з проектів нової кільцевої дороги

Якою ж буде карта Києва наприкінці 2008 року, коли всі проекти, щодо яких рішення вже прийняті, почнуть реалізовуватись? Що буде з Києвом, коли він залишиться без лісу? Відповідей на ці питання ми поки не матимемо. Втім, є надія на те, що зміна влади у Києві дозволить скасувати всі рішення нинішньої Київради як злочинні. Тоді й з лісами ситуація проясниться.