25.02.2008 | 11:08 Справжній власник амурських тигрів досі невідомий

Останнім часом столична влада на вимогу природо захисних організацій пішла в наступ на бізнес, що використовує дику фауну. Минулого року центр столиці "чистили" від вуличних фотографів, що використовували червонокнижних птахів, верблюдів, мавпочок, білок… Далі в поле зору представників влади та зооекспертів від громадських організацій потрапили ресторани та офіси, де в неналежних умовах утримувалися крокодили та інші екзотичні рептилії.

Мода на живі забаганки сьогодні охопила певні прошарки суспільства, фінансові можливості яких помітно відстають від знання законів, а їхнє ставлення до природи далеке від елементарних понять біоетики.

Червонокнижні попередження, Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження", Міжнародні конвенції – це якісь чужі й незрозумілі звуки для більшості українських товстосумів. То ж і скандал навколо амурських тигрів лише додав кілька жирних мазків у картину правового нігілізму нашого часу.

В цій історії є досить підстав для розслідування правоохоронними органами: порушення законодавства про оренду території та ряду природоохоронних законів, відсутність документів на придбання звірів, які у даному контексті можна назвати контрабандним товаром.

За інформацією фахівців, народження амурського тигреняти може збагатити зоопарк на півмільйона доларів. Така ціна виправдана тим, що сьогодні амурські тигри занесені до Червоної книги, цих раритетних тварин на планеті залишилось усього 300 особин.

Отже, цілком зрозуміло, що зоозахисні організації були занепокоєні тим, що тигрів таємно утримували на території військової частини, можливо з метою розведення. Здавалося б, у такій темній справі повинен бути замішаний який-небудь гібрид політика-корупціонера з базарно-рекетирським минулим.

Однак на превеликий подив, власником тигрів назвався… журналіст, що спеціалізується на розслідуваннях фактів корупції, записний борець проти усілякого беззаконня Володимир Бойко.

Директор благодійної організації "Дайте жити тваринам" Діна Гура розповідає: "Я була вражена тим, що рідкісний вид тварин, занесений до Червоної книги, знаходиться на території військової частини, а не в зоопарку. А ще більше я була здивована тим, що за цією темною історією стоїть журналіст. Він не міг не знати, що сам в даному випадку порушує закон. Не знаю, яке він після цього має моральне право викривати когось у корупції?"

Щоправда, Бойко коментує невигідну для себе ситуацію в оригінальний спосіб: "Усі тихенько шепотілися: пані Кільчицька, заступник мера, хоче собі на дачу двох тигрів, так як вона розводить власний домашній зоопарк, і вона сказала, що їх забере. А є рішення суду щось забирати?" (з його інтерв’ю на "Новому каналі").

Прикро, що журналіст у своє виправдання опускається до пліткарства, аби виправдати своє правопорушення. Шкода, що жодне джерело ЗМІ не помітило цього дисонансу. Це сигнал про те, що українська журналістика борсається в тенетах необ’єктивності та замість фактів часто-густо користується чутками.

Щодо появи тигрів у такому непередбачуваному місці та ще й у приватних руках, Бойко пояснив, що начебто якийсь багатій завів собі двох кошенят тигра років зо три тому, а потім йому набридло гратися і він хотів від них позбавитися.

Дивно, що Бойко, людина, без сумніву обізнана з законодавством, за ці три роки не знайшов можливості зв’язатися з природоохоронними організаціями для влаштування рідкісних звірів у належне місце.

Дивує також і те, на які гроші він оплачував за них увесь цей час оренду, влаштував вольєр, якому міг би позаздрити й столичний зоопарк… Та й взагалі прогодувати навіть парочку домашніх котів – річ не з дешевих. Скільки зарплат журналіста поглинули б усі ці витрати? Напрошується думка, що Бойко покриває тих, хто стоїть за його спиною.

Вочевидь, це його бізнес-таємниця. Враховуючи ціну у півмільйона за кошеня червонокнижного звіра – це спокуса, яка мало схожа на безмежну любов Бойка до тварин. А отже, це не інакше, як бізнес, що перетворює стосунки людини з твариною в чисто товарно-грошові, з усіма можливими сумними наслідками.

Ця ситуація нікого з природоохоронців не залишила байдужим.

"Взагалі-то мені не симпатичні дії міської влади: не можу простити, наприклад, унікальні природні комплекси Протасів яр та Солом’янський парк, величезна частина яких віддана під забудову висотками. Ситуація з вилученими тиграми двозначна, однак вчинок заступника мера пані Кільчицької у цьому випадку цілком виправданий. Тигри тепер під офіційним захистом. В інакшому разі, поки тривало б слідство, а потім безкінечна судова тяганина – з тиграми могло б статися що завгодно…", - прокоментував активіст Національного екологічного центру України Олег Андрос.

За коментарем автор звернулася і до Тамари Тарнавської, голови Міжнародного товариства захисту тварин "SOS", яке є піонером у правничій базі з захисту тварин в Україні.

"Скандал навколо тигрів свідчить про абсолютне правове невігластво в Україні, в тому числі і деяких журналістів, які освітлювали цю ситуацію. А особливо вражає позиція Бойка(в мене превеликий сумнів щодо його власності на тигрів). Захищаючи своє правопорушення, він повів цілеспрямовану брудну піар-кампанію. Така базарного кшталту лексика, до якої вдається цей журналіст, у нормальних людей нічого крім огиди не викликає. А щодо правового боку справи, то слід звернутися до відомої Міжнародної конвенції CITES, яку підписала Україна у березні 2000-го року у числі 178 країн-підписантів. Ця конвенція діє згідно не національних законів окремих держав, які підписали Конвенцію, а згідно міжнародного законодавства. За вимогами CITES, при виявленні тварин диких видів у приватних осіб без належних ліцензій на їхнє утримання (а п. Бойко таких документів не мав),влада має негайно тварин конфіскувати та транспортувати у місце, яке гарантувало б їм нормальні умови життя до з’ясування правових відносин. А громадянин, який утримував цих тварин, має відшкодувати усі витрати, пов’язані з процедурою конфіскації тварин. Далі влада має право притягнути зловмисника до суду. У країнах Заходу за таких обставин пану Бойку довелося б давати серйозні пояснення правоохоронним органам, ймовірно що і провести певний час у в’язничному "вольєрі". А щодо дій представників КМДА – то вони були цілком правильними. Однак Бойко продовжує розповсюджувати навмисну брехню про "тигрові шуби" та якийсь "приватний зоопарк на дачі Кільчицької". До речі, представники влади діяли абсолютно прозоро, перед телекамерами, і тварини потрапили до зоопарку, а не до приватної колекції. Дивує брутальність Бойка. Смішно читати, як він ініціює себе як захисника тварин. Чомусь у такій ролі він жодного разу поміченим не був, а роботи у сфері захисту тварин вистачає з головою".